навішаний
НАВІ́ШАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наві́шати.
Кругом навішані портрети;
// наві́шано, безос. присудк. сл.
Наче навішано гирі. Вся зайнялась голова… Думка об іншому мирі Тільки осталась жива! (Граб., І, 1959, 53).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навішаний — навішаний – навішений Розрізняються сполучуваністю. Навішаний – дієприкметник від навішати. Повсюди навішані схеми. Навішений – дієприкметник від навісити. Навішений на цвях кашкет. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- навішаний — наві́шаний дієприкметник від: наві́шати Орфографічний словник української мови
- навішаний — НАВІШАНИЙ – НАВІШЕНИЙ Навішаний. Дієприкм. від навішати: кругом навішані портрети. Навішений. Дієприкм. від навісити: навішений на двері замок. Літературне слововживання
- навішаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до навішати. || навішано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навішаний — НАВІ́ШАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наві́шати. В цьому рядку блиск фарб од образів та навішаних рушників, синього та зеленого скляного намиста та коралів (І. Нечуй-Левицький); Через цю бандитську шапку, кожух та зброю, навішану зі всіх боків на хлопця (Д. Словник української мови у 20 томах