1. Словник української мови в 11 томах

навічно

НАВІ́ЧНО, присл. На весь час, назавжди.

Мій народ немов воскрес — Устав, аж брязнули кайдани! Навічно вже розбито прес — О, так підводяться титани! (Ус., Листя.., 1956, 120);

За колгоспами Української РСР відповідно до Конституції і Статуту сільськогосподарської артілі було закріплено у безплатне і безстрокове користування, тобто навічно, 35 млн. га землі (Іст. УРСР, II, 1957, 416).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навічно — наві́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. навічно — присл. На весь час, назавжди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. навічно — Довіку, повік, навік, навіки, навікивічні, назавжди, назавше Словник чужослів Павло Штепа
  4. навічно — НАВІ́ЧНО, присл. На весь час, назавжди. За простим столом, нічим не покритим і залитим чорнилом, що вже давно засохло і ввійшло навічно в деревину, сидів, схиливши голову набік, лисий чоловік і щось писав (Григорій Тютюнник); Обличчя його... Словник української мови у 20 томах
  5. навічно — НАЗА́ВЖДИ́ (на весь час, на все життя), НАВІ́КИ (НАВІ́К), НАВІ́ЧНО, НАВІ́КИ-ВІКІ́В (НАВІ́К-ВІ́КИ) (НАВІ́К-ВІКІ́В) підсил., НА ВІ́КИ (ВІ́ЧНІ) підсил., НАЗА́ВШЕ розм., НАЗО́ВСІМ розм., ЗО́ВСІМ розм., В БЕ́ЗРІК (НА БЕ́ЗРІК) розм. Словник синонімів української мови