нагара
НАГАРА́, и́, ж., муз.
Ударний музичний інструмент типу литаври, поширений в країнах Середньої Азії, Північної Африки та Закавказзя.
У концерті старовинні азербайджанські музичні інструменти тар, нагара перегукувалися з українськими цимбалами і бандурами (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нагара — -и, ж. 1》 Ударний музичний інструмент типу литаври. 2》 Загальна назва родини азербайджанських двосторонніх барабанів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нагара — 1. Парний ударний інструмент типу литаври з родини мембранофонів, звук видобувають пальцями або паличками. Поширений в Азербайджані, Грузії (дипліпіто), країнах Азії, Північної Африки тощо. Словник-довідник музичних термінів
- нагара — (санскр.) Означення міста в архітектурі Південної Індії та Цейлону (синонім — пура). Додається до власної назви населеного пункту. Архітектура і монументальне мистецтво