нагара

НАГАРА́, и́, ж., муз.

Ударний музичний інструмент типу литаври, поширений в країнах Середньої Азії, Північної Африки та Закавказзя.

У концерті старовинні азербайджанські музичні інструменти тар, нагара перегукувалися з українськими цимбалами і бандурами (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагара — -и, ж. 1》 Ударний музичний інструмент типу литаври. 2》 Загальна назва родини азербайджанських двосторонніх барабанів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. нагара — 1. Парний ударний інструмент типу литаври з родини мембранофонів, звук видобувають пальцями або паличками. Поширений в Азербайджані, Грузії (дипліпіто), країнах Азії, Північної Африки тощо. Словник-довідник музичних термінів
  3. нагара — (санскр.) Означення міста в архітектурі Південної Індії та Цейлону (синонім — пура). Додається до власної назви населеного пункту. Архітектура і монументальне мистецтво