1. Словник української мови у 20 томах

нагнати

НАГНА́ТИ див. наганя́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагнати — нагна́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нагнати — [нагнатие] нажеину, нажеинеш, нажеинеимо, нажеинеите; нак. нажеини, нажеин'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. нагнати — див. наганяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нагнати — (і) ці́пом (дрючко́м) не нажене́ш кого, куди. Хто-небудь ні за яких умов не буде жити десь. — Тебе в село і ціпом не наженеш. Ти будеш тертися біля вчених, де-небудь у великому місті (Григорій Тютюнник). Фразеологічний словник української мови
  5. нагнати — ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИСТАВЛЯ́ТИ, ПРОГО́НИТИ рідше, ВИПРОВОДЖА́ТИ розм., ВИКИДА́ТИ розм., НАГАНЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. нагнати — НАГНА́ТИ див. наганя́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. нагнати — Нагнати см. наганяти. Словник української мови Грінченка