нагодовувати

НАГОДО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАГОДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що і без прям. дод.

1. Давати кому-небудь їжу.

Хутенько зварила [Харитя] куліш, нагодувала маму, сьорбнула й сама кілька ложок (М. Коцюбинський);

Коли настала пора підкріпитися, Оленчук нагодував офіцера із власного вузлика (О. Гончар);

// чим. Давати поїсти що-небудь.

Нагодують калачем, та й в спину рогачем (Номис);

Згадалась сусідка Вівдя, яка нагодувала хвору дитину гречаником (О. Донченко);

// Давати корм тваринам, птахам і т. ін.

Не довго думав [вівчар] – розкидав одну, другу, третю копицю. Нагодував овець, напоїв їх в озері й ліг собі на сіно відпочивати (з казки);

– Одного разу заїхали до нього [діда] цигани ночувати. Він їх пустив, коней вівсом нагодував, напоїв (Григорій Тютюнник);

// Дати грудь дитині.

Пішла в снопи, пошкандибала Івана сина годувать. Воно сповитеє кричало У холодочку за снопом. Розповила, нагодувала, Попестила (Т. Шевченко).

2. Утримати кого-небудь.

Вона [Перепелиха] жила великою сім'єю, з дочками, сиротами-внуками, за котрими треба було приглянути, нагодувати (Панас Мирний);

“Що зо мною буде? – турбують думки дитячу голову. – Де я подінусь?.. Хто мене нагодує, хто зодягне мене, каліку непотрібного?..” (М. Коцюбинський).

3. перен. Стати джерелом засобів до існування.

Не буде більше бідних і багатих, земля всіх нагодує. Народ сам скує собі долю, аби тільки не заважали (М. Коцюбинський);

Земля прислухається до придорожніх пісень і вухатими соняшниками, і вусатим ячменем, і втомленим житом, що ніяк не може нагодувати рід людський (М. Стельмах).

◇ Годува́ти / нагодува́ти гарбуза́ми (рідше гарбузо́м) див. годува́ти;

Годува́ти (частува́ти) / нагодува́ти (почастува́ти) поти́личниками див. годува́ти;

(1) Нагодува́ти дрижака́ми кого і без дод. – дуже налякати кого-небудь чимсь.

Присниться ж таке, змордує, нагодує дрижаками (М. Коцюбинський);

(2) Нагодува́ти цибу́лькою кого, жарт. – побити кого-небудь.

Подивіться ж, яка з неї молодиця, що вона виробляє з бідолашним чоловіком! І моркву скромадить, і кирпу гне.., і цибулькою нагодує (О. Стороженко).