1. Словник української мови у 20 томах

нагорьований

НАГОРЬО́ВАНИЙ, а, е, розм.

Який нагорювався, зазнав багато горя.

[Катря:] Та я ж тебе, бідну дівчину, натруджену та нагорьовану, винесу з цієї неволі на коні золотому (С. Васильченко);

Нащо тобі те знать, що є любов, як ніж, Що хтось віддав тобі свою хвилину кожну, І душу, нагорьовану, тривожну (Л. Забашта);

// у знач. ім. нагорьо́ване, ного, с.

Горе, нещастя, яких довелося зазнати. Вона все кричала, і в крикові тому було стільки наболілого та нагорьованого, що Олександрові Михайловичу раптом забракло повітря, зайшлось різким болем серце (А. Дімаров).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагорьований — нагорьо́ваний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. нагорьований — див. нещасливий Словник синонімів Вусика
  3. нагорьований — -а, -е, розм. Який зазнав багато горя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нагорьований — НЕЩА́СНИЙ (про людину, землю, країну тощо — який зазнав багато горя, кривди, поневірянь), НЕЩАСЛИ́ВИЙ підсил., ЗГОРЬО́ВАНИЙ, БАГАТОСТРАЖДА́ЛЬНИЙ підсил., НАГОРЬО́ВАНИЙ розм., ЗАГОРЬО́ВАНИЙ розм., ГІРКИ́Й заст., МНОГОСТРАЖДА́ЛЬНИЙ підсил. уроч. Словник синонімів української мови
  5. нагорьований — НАГОРЬО́ВАНИЙ, а, е, розм. Який зазнав багато горя. [Катря:] Та я ж тебе, бідну дівчину, натруджену та нагорьовану, винесу з цієї неволі на коні золотому (Вас., III, 1960, 122); Вони [коломийки] були такі милі серцю.. Словник української мови в 11 томах