1. Словник української мови в 11 томах

нагорьований

НАГОРЬО́ВАНИЙ, а, е, розм. Який зазнав багато горя.

[Катря:] Та я ж тебе, бідну дівчину, натруджену та нагорьовану, винесу з цієї неволі на коні золотому (Вас., III, 1960, 122);

Вони [коломийки] були такі милі серцю.. нагорьованого люду, бо вселяли надію на визволення, кликали братів зі сходу на допомогу (Колг. Укр., 11, 1962, 18).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагорьований — нагорьо́ваний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. нагорьований — див. нещасливий Словник синонімів Вусика
  3. нагорьований — -а, -е, розм. Який зазнав багато горя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нагорьований — НАГОРЬО́ВАНИЙ, а, е, розм. Який нагорювався, зазнав багато горя. [Катря:] Та я ж тебе, бідну дівчину, натруджену та нагорьовану, винесу з цієї неволі на коні золотому (С. Словник української мови у 20 томах
  5. нагорьований — НЕЩА́СНИЙ (про людину, землю, країну тощо — який зазнав багато горя, кривди, поневірянь), НЕЩАСЛИ́ВИЙ підсил., ЗГОРЬО́ВАНИЙ, БАГАТОСТРАЖДА́ЛЬНИЙ підсил., НАГОРЬО́ВАНИЙ розм., ЗАГОРЬО́ВАНИЙ розм., ГІРКИ́Й заст., МНОГОСТРАЖДА́ЛЬНИЙ підсил. уроч. Словник синонімів української мови