1. Словник української мови в 11 томах

нагорюватися

НАГОРЮВА́ТИСЯ, ю́юся, ю́єшся, док., розм. Доволі погорювати; зазнати багато горя.

[Олена:] Колись, може, і згадати буде нічим своє життя у батька, І не сходила гарно і не згуляла вільно, тільки наробилась та нагорювалася… (Вас., III, 1960, 66);

— Нагорювалася, натомилася, дружино моя, на цім світі — порозкошуй же та заспокойся після смерті! — мимоволі вирвалося з уст Макара (Л. Янов., І, 1959, 71).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагорюватися — нагорюва́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. нагорюватися — -ююся, -юєшся, док., розм. Доволі погорювати; зазнати багато горя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нагорюватися — НАГОРЮВА́ТИСЯ, ю́юся, ю́єшся, док., розм. Довго погорювати; зазнати багато горя. Хтось живе – наживеться, а хтось живе – нагорюється (прислів'я); – Нагорювалася, сердешна [Ганна], за тим п'яницю несусвітнім, то нехай хоч за Байдою порозкошує, – говорили вони [люди] (Д. Бедзик). Словник української мови у 20 томах
  4. нагорюватися — НАТЕ́РПІ́ТИСЯ чого і без додатка (зазнати, перенести в житті багато тяжкого, неприємного), НАМУ́ЧИТИСЯ без додатка, НАСТРАЖДА́ТИСЯ без додатка, НАБІДУВА́ТИСЯ без додатка, НАГОРЮВА́ТИСЯ без додатка, розм., НАЗНА́ТИСЯ чого, розм. Словник синонімів української мови
  5. нагорюватися — Нагорюватися, -рю́юся, -єшся гл. Нагореваться. Я ж уже нагорювалась і наскиталась із тобою. Мил. 207. Словник української мови Грінченка