нагулюватися

НАГУ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАГУЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, док.

1. Багато, досхочу гуляти (у 1–5 знач.).

Гуляють молоді допризовники, пиячать, з піснями ходять по вулицях і вдень і ввечері – нагулюються (А. Шиян);

Місяченьку! Наш голубоньку!.. Світи довше в чистім полі, Щоб нагулятись доволі (Т. Шевченко);

– Зайдеш до мене після, як нагуляєшся з дівчатами (Іван Ле);

В чого тільки за день не нагуляються вони: і в високого дуба, і в квача (П. Колесник).

2. тільки недок. Збільшувати свою вагу, ставати гладким, вгодованим (про тварин, птахів, риб).

– Восени старий Підіпригора возами вивозить на торг карасі і коропи. Коропи в нього на півпуда нагулюються (М. Стельмах);

Тварини на пасовищі краще вживають траву і добре нагулюються навіть без підгодівлі зерновими кормами (з наук.-попул. літ.).

3. тільки недок. Пас. до нагу́лювати 2.