надбігати
НАДБІГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДБІ́ГТИ, іжу́, іжи́ш, док.
1. Швидко, поспішно приходити, прибігати.
Заспані діти і ягнята на толоці собі збір мають. Тут мами надбігають і приносять хліб і сир своїм, аби не поголодніли, в поле (В. Стефаник);
Ось надбіг отрок і звістив, що на шляху за ними показуються поодинокі їздці (Юліан Опільський);
* Образно. Вже з піснями розколисаними Голий березень надбіг (М. Рильський);
// Швидко приїжджати, прибувати.
Машини то надбігають, то відходять, а мені й не рушитися без білета (Н. Кобринська);
// Біжучи, досягати чого-небудь, наближатися до якогось місця.
І все до жолобу старого надбіга: Вечірня з'єднує усіх тварин жага (М. Рильський);
Надбіг [Лис Микита] до калюжі, скочив у воду, щоб обмитися з фарби (І. Франко).
2. Швидко насуваючись, покривати собою.
Валом надбігла вода і заплюскотіла при ногах монголів (І. Франко);
З моря надбігла прибійна хвиля і залила Тико (М. Трублаїні).
Значення в інших словниках
- надбігати — надбіга́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- надбігати — Прибігати, підбігати, добігати. Словник синонімів Караванського
- надбігати — -аю, -аєш, недок., надбігти, -іжу, -іжиш, док. 1》 Біжучи, досягати чого-небудь, наближатися до якогось місця. || Швидко, поспішно приходити, прибігати. || Швидко приїжджати, прибувати. 2》 Швидко насуваючись, покривати собою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- надбігати — НАБІ́ГТИ (про воду, хвилю — швидко насуваючись, покрити собою що-небудь), НАДБІ́ГТИ, НАКОТИ́ТИ, НАКОТИ́ТИСЯ. — Недок.: набіга́ти, надбіга́ти, нако́чувати, нако́чуватися. З моря набігла хвиля з білими густими гребенями (І. Словник синонімів української мови
- надбігати — НАДБІГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДБІ́ГТИ, іжу́, іжи́ш, док. 1. Біжучи, досягати чого-небудь, наближатися до якогось місця. Надбігає [русалка] до болота, бризкає водою з пальців (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах