надбігати

Значення в інших словниках

1. надбігати — надбіга́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. надбігати — -аю, -аєш, недок., надбігти, -іжу, -іжиш, док. 1》 Біжучи, досягати чого-небудь, наближатися до якогось місця. || Швидко, поспішно приходити, прибігати. || Швидко приїжджати, прибувати. 2》 Швидко насуваючись, покривати собою. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. надбігати — НАДБІГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДБІ́ГТИ, іжу́, іжи́ш, док. 1. Швидко, поспішно приходити, прибігати. Заспані діти і ягнята на толоці собі збір мають. Тут мами надбігають і приносять хліб і сир своїм, аби не поголодніли, в поле (В. Словник української мови у 20 томах
4. надбігати — НАБІ́ГТИ (про воду, хвилю — швидко насуваючись, покрити собою що-небудь), НАДБІ́ГТИ, НАКОТИ́ТИ, НАКОТИ́ТИСЯ. — Недок.: набіга́ти, надбіга́ти, нако́чувати, нако́чуватися. З моря набігла хвиля з білими густими гребенями (І. Словник синонімів української мови
5. надбігати — НАДБІГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДБІ́ГТИ, іжу́, іжи́ш, док. 1. Біжучи, досягати чого-небудь, наближатися до якогось місця. Надбігає [русалка] до болота, бризкає водою з пальців (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах