1. Великий тлумачний словник сучасної мови

надбігати

надбіга́ти

-аю, -аєш, недок., надбігти, -іжу, -іжиш, док.

1》 Біжучи, досягати чого-небудь, наближатися до якогось місця.

|| Швидко, поспішно приходити, прибігати.

|| Швидко приїжджати, прибувати.

2》 Швидко насуваючись, покривати собою.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надбігати — надбіга́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. надбігати — Прибігати, підбігати, добігати. Словник синонімів Караванського
  3. надбігати — НАДБІГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДБІ́ГТИ, іжу́, іжи́ш, док. 1. Швидко, поспішно приходити, прибігати. Заспані діти і ягнята на толоці собі збір мають. Тут мами надбігають і приносять хліб і сир своїм, аби не поголодніли, в поле (В. Словник української мови у 20 томах
  4. надбігати — НАБІ́ГТИ (про воду, хвилю — швидко насуваючись, покрити собою що-небудь), НАДБІ́ГТИ, НАКОТИ́ТИ, НАКОТИ́ТИСЯ. — Недок.: набіга́ти, надбіга́ти, нако́чувати, нако́чуватися. З моря набігла хвиля з білими густими гребенями (І. Словник синонімів української мови
  5. надбігати — НАДБІГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДБІ́ГТИ, іжу́, іжи́ш, док. 1. Біжучи, досягати чого-небудь, наближатися до якогось місця. Надбігає [русалка] до болота, бризкає водою з пальців (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах