надриватися

НАДРИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАДІРВА́ТИСЯ, дірву́ся, ді́рве́шся, док.

1. Розриватися трохи, не до кінця.

Пакет надірвався.

2. перен. Напружуватися, докладати надмірні зусилля, старатися з усієї сили, роблячи, виконуючи що-небудь.

Коли мене ранили, я навалювався на тебе всією вагою, і ти тягла мене з поля бою, брудна, замазана моєю кров'ю. Чи сказав я тобі хоч раз не надривайся, не виснажуй себе, бережи свою вроду? Ні (О. Довженко);

Надриваючись, Даша виволокла на перон два важких чемодани, допомогла жінці вийти з вагона (С. Журахович);

// Дуже голосно кричати, говорити, звучати.

П'ять-шість дужих чоловічих голосів надривалися, щоб перекричати один одного (Л. Яновська);

Осадчий кінчав промову. Його голос надривався від останньої напруги і ось-ось перетнеться, як мотузок на вогні (Б. Антоненко-Давидович);

* Образно. Окаянний вітер надривався в димарі, гудів і лютував (О. Донченко);

Навкруги стояла дрімотна тиша. Тільки десь вдалині часом протяжно, а часом уривчасто й тривожно надривались паровози (К. Гриб).

3. перен., розм. Підривати свої сили, перевтомившись; підриватися.

Ставить [Гаркуша] їх [дітей] на важкі роботи, а вони потім хникають, надриваються (О. Гончар);

Мати й сестра день при дні на панських нивах надриваються (К. Гриб).

4. тільки недок. Пас. до надрива́ти.

◇ (1) Надрива́тися в ярмі́ – знесилюватися від тяжкої надмірної праці, надмірного напруження.

Моє досьє, велике, як майбутнє, напевне, пропустив котрийсь із трутнів, Із тих, що білий світ мені окрали, окравши край, окрали спокій мій, лишивши гнів розпавий і кривавий і право надриватися в ярмі (В. Стус).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надриватися — (працювати з великими зусиллями) роздиратися, надсаджуватися. Словник синонімів Полюги
  2. надриватися — надрива́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. надриватися — Трохи розриватися; (на праці) мордуватися; (- голос) волати, зіпати; (шкодити нутру) увереджуватися, підриватися, НАДСАДЖУВАТИСЯ, поривати пуп. Словник синонімів Караванського
  4. надриватися — див. працювати; старатися Словник синонімів Вусика
  5. надриватися — -аюся, -аєшся, недок., надірватися, -дірвуся, -дірвешся, док. 1》 Розриватися трохи, не до кінця. 2》 перен. Робити що-небудь з надмірним зусиллям, напруженням, стараючись з усієї сили. || Дуже голосно кричати, говорити. 3》 перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. надриватися — Звереджатися, звередитися, позвереджатися, надвереджатися, надвередитися, понадвереджатися, увередитися, поувереджатися, надсаджуватися, надсадитися, понадсаджуватися, надсідатися, надсістися, понадсідатися Словник чужослів Павло Штепа
  7. надриватися — се́рце рве́ться (розрива́ється, надрива́ється) (на шматки́) чиє, у кого і без додатка. Хто-небудь дуже переживає, страждає, сумує. (Кассандра:) Долон не винен. Фразеологічний словник української мови
  8. надриватися — КРИЧА́ТИ (говорити, вимовляти з криком, дуже голосно розмовляти), РЕПЕТУВА́ТИ розм., ЗІПА́ТИ розм., ЗИ́КАТИ розм., НАДРИВА́ТИСЯ розм., НАДСА́ДЖУВАТИСЯ розм., ГАЛА́КАТИ (ГАЛА́ЙКАТИ) діал., ГАЛАЙКОТА́ТИ (ГАЛАЙКОТІ́ТИ) підсил. діал., ЖЕЛІПА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  9. надриватися — НАДРИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., НАДІРВА́ТИСЯ, дірву́ся, ді́рвешся, док. 1. Розриватися трохи, не до кінця. Пакет надірвався. 2. перен. Робити що-небудь з надмірним зусиллям, напруженням, стараючись з усієї сили. Словник української мови в 11 томах