надумуватися
НАДУ́МУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАДУ́МАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
1. Те саме, що наду́мувати 1.
Фактор ніби надумується і боком кидає свій вдоволений погляд на Білинського (А. Крушельницький);
Кайдашиха надумалась піти до священика й просити його, щоб він освятив хати (І. Нечуй-Левицький);
Мучився той хлопець, мучився та й надумався признатись керівникові їхнього революційного гуртка (І. Цюпа);
Тож учора ввечері надумався [Семен] було написати їй листа (Л. Смілянський).
2. тільки недок. Роздумувати над чим-небудь; замислюватися, задумуватися.
Пан був голодний, то й не надумуючися, почав гризти той твердий хліб (І. Франко);
Мартоха саме надумувалась над тим, як би його обійтися з чоловіком (Леся Українка);
Привели стару ключницю. Вона була на диво спокійна і відповідала на все, не надумуючись (Мирослав Ірчан).
Значення в інших словниках
- надумуватися — наду́муватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- надумуватися — -уюся, -уєшся, недок., надуматися, -аюся, -аєшся, док. 1》 Те саме, що надумувати 1). 2》 тільки недок. Роздумувати над чим-небудь; замислюватися, задумуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- надумуватися — ЗАДУ́МАТИ (прийти до думки, задуму щось зробити), ЗАМИ́СЛИТИ, НАДУ́МАТИ, ПОДУ́МАТИ, НАДУ́МАТИСЯ, УМИ́СЛИТИ, ВИ́МИСЛИТИ, НАМИ́СЛИТИ розм., НАГАДА́ТИСЯ розм., ЗАТІ́ЯТИ розм., НАВРА́ТИТИСЯ розм., НАПОВРА́ТИТИСЯ діал., НАМІРКУВА́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
- надумуватися — НАДУ́МУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАДУ́МАТИСЯ, аюся, аешся, док. 1. Те саме, що надумувати 1. Фактор ніби надумується і боком кидав свій вдоволений погляд на Білинського (Круш., Буденний хліб.. Словник української мови в 11 томах