надходити

НАДХО́ДИТИ, НАДІХО́ДИТИ, джу, диш, недок., НАДІЙТИ́, дійду́, ді́йде́ш, док.

1. Ідучи, прибувати кудись або підходити, приходити до кого-, чого-небудь, часто трохи пізніше, ніж інші; підходити, приходити.

Семен побачив, що надходить Панько й буде попри нього проходити (Л. Мартович);

Людей було вже чимало, і ще надходили. Більше молодь: хлопці, дівчата... (А. Головко);

Хата усе наповнялася людьми, що надІходили (Марко Вовчок);

– Сип, дочко, обідати, – казала мати. – Нехай, мамо, Василь надійде, – одказала Ганна (І. Нечуй-Левицький);

– Мені треба до Олесі забігти. А ви собі йдіть. Я, можливо, надійду пізніше (М. Руденко);

// Наближатися, припливаючи, приїжджаючи куди-небудь.

Надходить пароплав. Зигзагами хисткими Огні відбилися у чорній глибині (М. Рильський);

З поля одна за одною надходять гарби і автомашини, навантажені зеленою кукурудзяною масою (І. Цюпа);

Перші плоти мали надійти в понеділок уранці (І. Муратов);

// розм. Прибувати куди-небудь з певним завданням (перев. своєчасно, в потрібний момент).

На зустрічних машинах надходили резерви (О. Довженко);

Вже на сході зайнялась ранкова заграва, коли раптом з лісу надійшла підмога і вдарила на фашистів (Ю. Збанацький).

2. Наступати, наставати, наближатися в часі (перев. про пори року, доби і т. ін.).

Надходить осінь. Одробились у полі; справили обжинки (Марко Вовчок);

А як вечір надіходить, Я виходжу завше з хати (В. Самійленко);

Як надійшов четвер, Хведір заніс того букета до господи Шмідтів (А. Кримський);

Та все ж коли надійшов день народження Таратути, ми з хлопцями вирішили відзначити (О. Гончар);

І червень настиг, новий, І липень надійде Такий заквітчаний, такий, Яких нема ніде! (М. Рильський);

// Починатися, розпочинатися, наставати (перев. про суспільні явища).

За першими вибухами революції надійшла незабаром люта реакція (С. Васильченко);

Вигнанцеві відкрився інший світ; Забулось лихо, надійшло примир'я (М. Зеров);

А ви [батьки] хіба стояли на розпутті, Коли погибель надійшла панам (Д. Павличко);

// Підходити, наближатися.

З'їхалися оце селяни до млина, а там завізно, хтозна чи сьогодні, чи завтра, чи, може й післязавтра надійде твоя черга (Ю. Збанацький);

Багато наслухалась та набачилась Килина, поки надійшла її черга до лікаря (Є. Гуцало);

– Ох, ноги зовсім не несуть! Вража старість надіходить (П. Куліш).

3. Доставлятися, поступати на місце призначення (перев. про щось відправлене, послане і т. ін.).

Щоб скласти зведення погоди, Центральний інститут прогнозів у Москві опрацьовує тисячі телеграм, що надходять з різних кінців земної кулі (з газ.);

У разі, якщо надійде пропозиція про припинення висунення кандидатур, президія конференції ставить цю пропозицію на її рішення і відкритим голосуванням розв'язується питання (з публіц. літ.);

Серед дипломів увагу привертають кілька незвичних.., грамота у вигляді напівскрученого папірусу з сургучевою печаткою – ця надійшла з Варшави, Сашко й туди досяг (О. Гончар);

Серед купи різних листів, що надійшли за цей час, я знайшов другу відповідь полковника Коркишка (В. Логвиненко);

// Поширюватися, доходити до кого-небудь (про чутки, відомості і т. ін.).

Щоразу надходять чутки про падіння то того, то іншого дота, хоч і бійці-штурмовики часом гинуть разом із ним (О. Гончар);

Звідусюди надіходять непотішнії вісті, усяке тривожиться, сумує (П. Куліш).

4. Оволодівати кимось-небудь, охоплювати когось (про настрій, почуття, стан і т. ін.).

Збагнув, що до його дружини надходить важка байдужість. Він розуміє, що ця байдужість страшніша за стогони й сльози (М. Стельмах);

А коли надійде втома, Сон в обійми забере. Чи не ляжеш спати вдома (О. Олесь);

Знову й знову надходив давній, знайомий біль від непоправної втрати (О. Донченко).

5. Виникати, з'являтися (про думки, спогади і т. ін.).

Любо йому, і на дитиняче чоло знов немов хмарка набігає – се думка надходить (І. Франко).