надходити

НАДХО́ДИТИ, джу, диш, недок., НАДІЙТИ́, дійду́, ді́йдеш, док.

1. Ідучи, прибувати кудись або наближатися до кого-, чого-небудь, часто трохи пізніше, ніж інші; підходити, приходити.

Хата усе наповнялася людьми, що надходили (Вовчок, І, 1955, 165);

Семен побачив, що надходить Панько й буде попри нього проходити (Март., Тв., 1954, 113);

Людей було вже чимало, і ще надходили. Більше молодь: хлопці, дівчата… (Головко, І, 1957, 165);

— Сип, дочко, обідати, — казала мати. — Нехай, мамо, Василь надійде, — одказала Ганна (Н.-Лев., І, 1956. 85);

— Мені треба до Олесі забігти. А ви собі йдіть. Я, можливо, надійду пізніше (Руд., Вітер.., 1959, 394);

// Пливучи, їдучи, наближатися, прибувати.

Надходить пароплав. Зигзагами хисткими Огні відбилися у чорній глибині (Рильський, І, 1960. 327);

3 поля одна за одною надходять гарби і автомашини, навантажені зеленою кукурудзяною масою (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 84);

Перші плоти мали надійти в понеділок уранці (Мур., Бук. повісті, 1959, 177);

// розм. Прибувати куди-небудь з певним завданням.

На зустрічних машинах надходили резерви (Довж., І, 1958, 290);

Вже на сході зайнялась ранкова заграва, коли раптом з лісу надійшла підмога і вдарила на фашистів (Збан., Крил. гонець, 1953, 7).

2. Наступати, наставати, наближатися в часі (про пори року, частини дня і т. ін.).

Надходить осінь. Одробились у полі; справили обжинки (Вовчок, І, 1955, 61);

Надходив весняний ранок (Чорн., Визвол. земля, 1959, 22);

Непомітно надійшов вечір (Вас., II, 1959, 168);

І червень настиг, новий, І липень надійде Такий заквітчаний, такий, Яких нема ніде! (Рильський, II, 1960, 265);

// Починатися, наставати (про суспільні явища).

Не змовкає на робітничих .мітингах ім’я Леніна. Надходять великі події — все говорить про це (Довж., І, 1958, 51);

А ви [батьки] хіба стояли на розпутті, Коли погибель надійшла панам (Павл., Бистрина, 1959, 99).

3. Приходити на місце призначення, доставлятися куди-небудь (про щось відправлене, послане і т. ін.).

Щоб скласти зведення погоди. Центральний інститут прогнозів у Москві опрацьовує тисячі телеграм, що надходять з різних кінців земної кулі (Рад. Укр., 6.11 1965, 3);

Про розмах раціоналізаторської думки на [Костянтинівському] заводі свідчить той факт, що лише за півроку надійшло 368 пропозицій (Наука.., 6, 1959, 24);

Серед купи різних листів, що надійшли за цей час, я знайшов другу відповідь полковника Коркишка (Логв., Давні рани, І961, 17);

// Поширюватися, досягати чого-небудь, доходити до кого-небудь (про чутки, відомості і т. ін.).

Щоразу надходять чутки про падіння то того, то іншого дота, хоч і бійці-штурмовики часом гинуть разом із ним (Гончар, III, 1959, 54);

Сумні вісті надходили одна за одною — татари поруйнували Рязань, Владимир, Москву (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 450).

4. Оволодівати кимось, охоплювати кого-небудь (про настрій, почуття, стан і т. ін.).

Збагнув, що до його дружини надходить важка байдужість. Він розуміє, що ця байдужість страшніша за стогони й сльози (Стельмах, І, 1962, 164);

А коли надійде втома, Сон в обійми забере. Чи не ляжеш спати вдома (Олесь, Вибр., 1958, 340);

Знову й знову надходив давній, знайомий біль від непоправної втрати (Донч., V, 1957, 537).

5. Виникати, з’являтися (про думки, спогади і т. ін.).

Любо йому, і на дитиняче чоло знов немов хмарка набігає — се думка надходить (Фр., І, 1955, 234).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надходити — надхо́дити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. надходити — НАДХОДИТИ, -джу, -диш, НАДІЙТИ, -ійду, -ійдеш. 1. Ідучи, їдучи, пливучи, прибувати кудись, наближатися: надходили люди, надходив пароплав. 2. Наставати, наближатися в часі: надходив вечір, надходила осінь, надходили свята. Літературне слововживання
  3. надходити — Приходити, підходити, зближатися; (- товари) прибувати; (- дати) наближатися, наставати, наспівати, (- події — ще) насуватися, насувати. Словник синонімів Караванського
  4. надходити — [надходиетие] -оджу, -диеш; нак. -од', -од'теи Орфоепічний словник української мови
  5. надходити — -джу, -диш, недок., надійти, -дійду, -дійдеш, док. 1》 Ідучи, прибувати кудись або наближатися до кого-, чого-небудь, часто трохи пізніше, ніж інші; підходити, приходити. || Пливучи, їдучи, наближатися, прибувати. || розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. надходити — НАДХО́ДИТИ, НАДІХО́ДИТИ, джу, диш, недок., НАДІЙТИ́, дійду́, ді́йде́ш, док. 1. Ідучи, прибувати кудись або підходити, приходити до кого-, чого-небудь, часто трохи пізніше, ніж інші; підходити, приходити. Словник української мови у 20 томах
  7. надходити — НАБЛИЖА́ТИСЯ (НАБЛИ́ЖУВАТИСЯ рідше) до кого-чого і без додатка (про близьке настання певного відрізка часу, періоду життя, події, явища і т. ін. Словник синонімів української мови
  8. надходити — Надхо́дити, -хо́джу, -хо́диш; надхо́дь, -хо́дьмо, -хо́дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. надходити — Надіхо́дити и надхо́дити, -джу, -диш сов. в. надійти́, -дійду, -деш, гл. 1) Подходить, подойти, приближаться, приблизиться; наставать, настать. Тим часом надійшли і молоді. Стор. МПр. 53. Надходить вовк. Рудч. Ск. І. 22. Словник української мови Грінченка