надійно
НАДІ́ЙНО.
Присл. до наді́йний.
Дружно з Іваном живуть, надійно себе з ним почуває Вірунька. Є люди, в усьому надійні, – такий він (О. Гончар);
Було прохолодно, подихало північним вітерцем, але весна вже надійно взяла все під свою владу (Ю. Збанацький);
// у знач. пред. Без хвилювань; спокійно, впевнено.
Він роздягся .. І якось аж надійніше стало: шинель на ключці й шапка – дома вже буде (А. Головко);
З ним завжди надійно, навіть затишно, бо для нього не може існувати нічого непередбаченого... (М. Руденко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надійно — наді́йно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- надійно — див. обов'язково Словник синонімів Вусика
- надійно — Присл. до надійний. || у знач. присудк. сл. Без хвилювань; спокійно, впевнено. Великий тлумачний словник сучасної мови
- надійно — НАДІ́ЙНО. Присл. до наді́йний. Об’єднані сили соціалістичного табору надійно гарантують кожній соціалістичній країні захист від посягань з боку імперіалістичної реакції (Програма КПРС, 1961, 17); Було прохолодно, подихало північним вітерцем... Словник української мови в 11 томах
- надійно — Надійно нар. Надежно. не надійно. Нѣтъ надежды. Не надійно, щоб сі любощі скоренити. Г. Барв. 536. Словник української мови Грінченка