надійний
НАДІ́ЙНИЙ, а, е.
Який викликає повне довір'я, ніколи не підведе, на якого цілком можна покластися.
Він ніжно глянув на дружину: ось вона його надійний і вірний спільник (В. Собко);
Треба їм [козакам] призначити надійного та відважного лицаря з залізною волею і рукою (З. Тулуб);
// Сповнений надій.
Мов ті хвилі на морі, одна на одну налітали в моїй голові нові думки та все такі ясні, веселі, надійні (О. Кониський);
І кожним рухом, поглядом надійним Сіяч немов дивився крізь війну (М. Шеремет);
// Який відповідає нормам, своєму призначенню; міцний.
Далека, небезпечна путь, – Гей, не зважай, матросе! Таж хвилі приязно гудуть, Міцні, надійні троси (М. Рильський);
Створено нові високопродуктивні і надійні в експлуатації машини для оснащення всіх галузей народного господарства (з наук.-попул. літ.);
// Який забезпечує досягнення мети; перевірений.
Вже вона раз мирила Ткачуків з їхніми сусідами Кухтіями .. і наче ж після того було вжито надійних запобіжних заходів: курей, щоб не плутати (вони були причиною сварки), старанно пофарбовано (О. Гончар);
Все, що було найкоштовнішого, він заздалегідь заховав у тайзі, в надійному місці (О. Донченко).
Значення в інших словниках
- надійний — (який викликає повне довір'я) певний, вірний, випробуваний, (про місце) безпечний. Словник синонімів Полюги
- надійний — наді́йний прикметник Орфографічний словник української мови
- надійний — (замок) безпечний; (хто) перевірений, ВІРНИЙ, зап. покладливий. Словник синонімів Караванського
- надійний — [над’ійнией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- надійний — -а, -е. Який викликає повне довір'я, на якого цілком можна покластися. || Який відповідає своєму призначенню. || Який забезпечує досягнення мети; перевірений. Великий тлумачний словник сучасної мови
- надійний — хохл. (надьожний) певний певний, вірний Словник чужослів Павло Штепа
- надійний — у наді́йних рука́х. 1. У повній безпеці, там, де ніщо не загрожує; у людей, які не підведуть. — Листівки, говорите, в надійних руках? — В надійних (М. Стельмах). 2. В оточенні, яке позитивно впливає на кого-, що-небудь, у сприятливих умовах. Фразеологічний словник української мови
- надійний — БЛАГОНАДІ́ЙНИЙ заст. (який з політичного погляду не викликає недовіри у влади), БЛАГОНАМІ́РЕНИЙ заст., БЛАГОМИ́СЛЯЧИЙ заст. рідко. Він думав.. Словник синонімів української мови
- надійний — Надійний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- надійний — НАДІ́ЙНИЙ, а, е. Який викликає повне довір’я, на якого цілком можна покластися. На посту зараз — Слава Лагутін, надійний комсомолець, якому Спартак не має підстав не довіряти (Гончар, Людина.., 1960, 16); // Який відповідає своєму призначенню. Словник української мови в 11 томах
- надійний — Надійний, -а, -е Надежный. Словник української мови Грінченка