надійний

БЛАГОНАДІ́ЙНИЙ заст. (який з політичного погляду не викликає недовіри у влади), БЛАГОНАМІ́РЕНИЙ заст., БЛАГОМИ́СЛЯЧИЙ заст. рідко. Він думав.. показати, що уряд відокремлює старшину і реєстрове благонадійне козацтво від буйної голоти і хлопства, і посіяти поміж козаками розбрат (З. Тулуб); Вільнодумець (Пушкін) не тільки не став "благонаміреним", а й безмежно поглибив свою ненависть до рабства, свою любов до волі і народу (М. Рильський). — Пор. 1. наді́йний.

НАДІ́ЙНИЙ (про людину — який викликає повне довір'я, на якого можна покластися; про те, що виправдовує себе, чому можна довіритися), ПЕ́ВНИЙ, ВІ́РНИЙ, ВИ́ПРОБУВАНИЙ, ПЕРЕВІ́РЕНИЙ, ВИ́ВІРЕНИЙ (який виправдав себе на ділі). І не втаю: Я поміж них шукав Собі надійних, вірних подорожніх (М. Нагнибіда); На тачанці стояв кулемет, удосконалений і пристріляний, слухняний і повороткий, вивірений, надійний "максим" (Ю. Яновський); Кармелюк був обережний і до себе приймав тільки людей певних і випробуваних (В. Кучер); Дід Галактіон сказав, що є один певний і справжній засіб упіймати вусате страховище (сома) (О. Донченко); — ..Довірені люди. Посадовити скрізь таких сповірених, перевірених, передовірених (П. Загребельний); Перевірений метод. — Пор. благонаді́йний.

НАДІ́ЙНИЙ (про місце, притулок і т. ін. — який захищений або не приховує в собі загрози, небезпеки), БЕЗПЕ́ЧНИЙ. — Перемога, товариші! — ..Яким безпечним, надійним, просторим зробився одразу світ! (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надійний — (який викликає повне довір'я) певний, вірний, випробуваний, (про місце) безпечний. Словник синонімів Полюги
  2. надійний — наді́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. надійний — (замок) безпечний; (хто) перевірений, ВІРНИЙ, зап. покладливий. Словник синонімів Караванського
  4. надійний — [над’ійнией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. надійний — -а, -е. Який викликає повне довір'я, на якого цілком можна покластися. || Який відповідає своєму призначенню. || Який забезпечує досягнення мети; перевірений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. надійний — хохл. (надьожний) певний певний, вірний Словник чужослів Павло Штепа
  7. надійний — НАДІ́ЙНИЙ, а, е. Який викликає повне довір'я, ніколи не підведе, на якого цілком можна покластися. Він ніжно глянув на дружину: ось вона його надійний і вірний спільник (В. Словник української мови у 20 томах
  8. надійний — у наді́йних рука́х. 1. У повній безпеці, там, де ніщо не загрожує; у людей, які не підведуть. — Листівки, говорите, в надійних руках? — В надійних (М. Стельмах). 2. В оточенні, яке позитивно впливає на кого-, що-небудь, у сприятливих умовах. Фразеологічний словник української мови
  9. надійний — Надійний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. надійний — НАДІ́ЙНИЙ, а, е. Який викликає повне довір’я, на якого цілком можна покластися. На посту зараз — Слава Лагутін, надійний комсомолець, якому Спартак не має підстав не довіряти (Гончар, Людина.., 1960, 16); // Який відповідає своєму призначенню. Словник української мови в 11 томах
  11. надійний — Надійний, -а, -е Надежный. Словник української мови Грінченка