надіяти

НАДІ́ЯТИ, і́ю, ієш, док., чого, що, розм.

Заподіяти що-небудь або спричинити до чогось (перев. поганого, непередбачливого і т. ін.); наробити.

Чистим зерном сійте поле, то вродить хліб як море, а нечистим посієте – собі шкоди надієте! (приказка);

Наче ножем хто шпигонув зразу в серце Хведора, коли він пригадав те. – Що я наробив, каторжний? Що я надіяв, осоружний? – скрикнув він, ухопившись за голову (Панас Мирний).