назуваний
НАЗУ́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до назува́ти.
На голові в неї старенька хустина..; на ногах черевики нові, козлові, ще не назувані (А. Свидницький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- назуваний — назу́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- назуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до назувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- назуваний — НАЗУ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до назува́ти. На голові в неї старенька хустина..; на ногах черевики нові, козлові, ще не назувані (Свидн., Люборацькі, 1955, 52). Словник української мови в 11 томах