1. Великий тлумачний словник сучасної мови

назуваний

назу́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до назувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. назуваний — назу́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. назуваний — НАЗУ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до назува́ти. На голові в неї старенька хустина..; на ногах черевики нові, козлові, ще не назувані (А. Свидницький). Словник української мови у 20 томах
  3. назуваний — НАЗУ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до назува́ти. На голові в неї старенька хустина..; на ногах черевики нові, козлові, ще не назувані (Свидн., Люборацькі, 1955, 52). Словник української мови в 11 томах