найбільше
НАЙБІ́ЛЬШЕ, НАЙБІ́ЛЬШ, присл.
1. Більш за все, більше за інших; особливо.
Я став помічати, що дядько Тимоха смутний. Знаєте, дитяче серце чуле на це, а найбільше ще до того чоловіка, кого любить (Б. Грінченко);
Комарі були справжньою божою карою. Від них найбільше страждали діти (З. Тулуб);
– Що то воно значить панського роду та благородного коліна! – дивувалися люди, а найбільш усіх Марина (Панас Мирний).
2. У сполуч. з прикметником і прислівником уживається для творення найвищого ступеня якості.
Виїжджаючи чи йдучи кудись, він старався повернутись додому в найбільш нежданий час і з найбільш несподіваної сторони (М. Стельмах);
Ми добре розуміємо, що одним з найбільш пріоритетних для держави завдань є виведення агропромислового комплексу на сучасний технологічний рівень (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- найбільше — найбі́льше прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- найбільше — див. багато Словник синонімів Вусика
- найбільше — [найб’іл'шеи] присл. Орфоепічний словник української мови
- найбільше — найбільш, присл. 1》 Більш за все, більше за інших; особливо. 2》 У сполуч. з прикметником і прислівником уживається для творення найвищого ступеня якості. Великий тлумачний словник сучасної мови
- найбільше — БІ́ЛЬШЕ (як вищий ступінь порівняння до присл. багато — у сполуч. з дієсл.), БІЛЬШ рідше, ДУ́ЖЧЕ, СИЛЬНІ́ШЕ, ГІ́РШЕ (ГІРШ) розм. Половина солдатів відморозила носи, вуха й щоки, але значно більше постраждали у всіх ноги: на них відкрилися гнійні рани (З. Словник синонімів української мови
- найбільше — Найбі́льше, найбі́льш, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- найбільше — НАЙБІ́ЛЬШЕ, НАЙБІ́ЛЬШ, присл. 1. Більш за все, більше за інших; особливо. Я став помічати, що дядько Тимоха смутний. Знаєте, дитяче серце чуле на це, а найбільше ще до того чоловіка, кого любить (Гр., І,1963. 288); Комарі були справжньою божою карою. Словник української мови в 11 томах