найбільше

найбі́льше

[найб’іл'шеи]

присл.

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. найбільше — найбі́льше прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. найбільше — див. багато Словник синонімів Вусика
  3. найбільше — найбільш, присл. 1》 Більш за все, більше за інших; особливо. 2》 У сполуч. з прикметником і прислівником уживається для творення найвищого ступеня якості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. найбільше — НАЙБІ́ЛЬШЕ, НАЙБІ́ЛЬШ, присл. 1. Більш за все, більше за інших; особливо. Я став помічати, що дядько Тимоха смутний. Знаєте, дитяче серце чуле на це, а найбільше ще до того чоловіка, кого любить (Б. Грінченко); Комарі були справжньою божою карою. Словник української мови у 20 томах
  5. найбільше — БІ́ЛЬШЕ (як вищий ступінь порівняння до присл. багато — у сполуч. з дієсл.), БІЛЬШ рідше, ДУ́ЖЧЕ, СИЛЬНІ́ШЕ, ГІ́РШЕ (ГІРШ) розм. Половина солдатів відморозила носи, вуха й щоки, але значно більше постраждали у всіх ноги: на них відкрилися гнійні рани (З. Словник синонімів української мови
  6. найбільше — Найбі́льше, найбі́льш, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. найбільше — НАЙБІ́ЛЬШЕ, НАЙБІ́ЛЬШ, присл. 1. Більш за все, більше за інших; особливо. Я став помічати, що дядько Тимоха смутний. Знаєте, дитяче серце чуле на це, а найбільше ще до того чоловіка, кого любить (Гр., І,1963. 288); Комарі були справжньою божою карою. Словник української мови в 11 томах