1. Словник української мови у 20 томах

найменшенький

НАЙМЕ́НШЕНЬКИЙ, а, е.

Зменш.-пестл. до найме́нший.

Жінка пестила свою найменьшеньку, примовляючи та прицмоктуючи її в щічки (М. Олійник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. найменшенький — найме́ншенький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. найменшенький — -а, -е. Пестл. до найменший. Великий тлумачний словник сучасної мови