1. Словник української мови у 20 томах

накинути

НАКИ́НУТИ див. накида́ти².

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накинути — наки́нути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. накинути — див. накидати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. накинути — ки́дати (накида́ти, кла́сти) / ки́нути (наки́нути, накла́сти) тінь на кого—що. 1. Поширювати погану славу про кого-, що-небудь, наговорювати на когось, щось; ганьбити. Фразеологічний словник української мови
  4. накинути — ДОДАВА́ТИ (давати, класти, говорити і т. ін. на додачу, понад щось), ДОБАВЛЯ́ТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИ, ДОКЛАДА́ТИ, ПРИКЛАДА́ТИ, ПРИЛУЧА́ТИ, ДОЛУЧА́ТИ, ДОМІ́ШУВАТИ, ПРИМІ́ШУВАТИ, ПІДБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., НАБАВЛЯ́ТИ розм., НАДБАВЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. накинути — НАКИ́НУТИ див. накида́ти². Словник української мови в 11 томах
  6. накинути — Накинути, -ся см. накидати, -ся. Словник української мови Грінченка