1. Словник української мови у 20 томах

накошений

НАКО́ШЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до накоси́ти.

Купив Захарій сінця, тільки що накошеного (Г. Квітка-Основ'яненко);

// у знач. прикм.

На возі з накошеною осокою стоїть сивобородий дід (з газ.);

// нако́шено, безос. пред.

Закінчено жнива. Останній сніп накошено пшениці (А. Малишко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накошений — нако́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. накошений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до накосити. || у знач. прикм. || накошено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. накошений — Нако́шений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. накошений — НАКО́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до накоси́ти. Купив Захарій сінця, тільки що накошеного (Кв.-Осн., II, 1956, 366); // У знач. прикм. На возі з накошеною осокою стоїть сивобородий дід (Літ. газ., 19.XI 1953, 2); // нако́шено, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах