накошений
нако́шений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до накосити.
|| у знач. прикм.
|| накошено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- накошений — нако́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- накошений — НАКО́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до накоси́ти. Купив Захарій сінця, тільки що накошеного (Г. Квітка-Основ'яненко); // у знач. прикм. На возі з накошеною осокою стоїть сивобородий дід (з газ.); // нако́шено, безос. пред. Закінчено жнива. Останній сніп накошено пшениці (А. Малишко). Словник української мови у 20 томах
- накошений — Нако́шений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- накошений — НАКО́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до накоси́ти. Купив Захарій сінця, тільки що накошеного (Кв.-Осн., II, 1956, 366); // У знач. прикм. На возі з накошеною осокою стоїть сивобородий дід (Літ. газ., 19.XI 1953, 2); // нако́шено, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах