накошений

нако́шений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до накосити.

|| у знач. прикм.

|| накошено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накошений — нако́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. накошений — НАКО́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до накоси́ти. Купив Захарій сінця, тільки що накошеного (Г. Квітка-Основ'яненко); // у знач. прикм. На возі з накошеною осокою стоїть сивобородий дід (з газ.); // нако́шено, безос. пред. Закінчено жнива. Останній сніп накошено пшениці (А. Малишко). Словник української мови у 20 томах
  3. накошений — Нако́шений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. накошений — НАКО́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до накоси́ти. Купив Захарій сінця, тільки що накошеного (Кв.-Осн., II, 1956, 366); // У знач. прикм. На возі з накошеною осокою стоїть сивобородий дід (Літ. газ., 19.XI 1953, 2); // нако́шено, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах