1. Великий тлумачний словник сучасної мови

накочуватися

нако́чуватися

-уюся, -уєшся, недок., накотитися, -очуся, -отишся, док.

1》 Котячись, наштовхуватися на кого-, що-небудь.

|| Насуваючись, покривати собою кого-, що-небудь.

|| перен. Наближатися.

2》 перен., розм. Оволодівати ким-небудь, охоплювати когось (про стан, настрій і т. ін.).

3》 перен., розм. Накидатися на кого-небудь із докорами, лайкою і т. ін.; нападати.

4》 тільки недок. Пас. до накочувати 1-3).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накочуватися — нако́чуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. накочуватися — (- туман) насуватися, (- крик) наближатися; (- хвилі) набігати, накочувати; (- сон) оволодівати, охоплювати, п! НАЛЯГАТИ; (на кого, з лайкою) нападати, накидатися, о. накривати мокрим рядном. Словник синонімів Караванського
  3. накочуватися — НАКО́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАКОТИ́ТИСЯ, очу́ся, о́тишся, док. 1. Котячись, наштовхуватися на кого-, що-небудь. Машина спинилась раптом – товариші знову накотились один на одного (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. накочуватися — НАБІ́ГТИ (про воду, хвилю — швидко насуваючись, покрити собою що-небудь), НАДБІ́ГТИ, НАКОТИ́ТИ, НАКОТИ́ТИСЯ. — Недок.: набіга́ти, надбіга́ти, нако́чувати, нако́чуватися. З моря набігла хвиля з білими густими гребенями (І. Словник синонімів української мови
  5. накочуватися — НАКО́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАКОТИ́ТИСЯ, очу́ся, о́тишся, док. 1. Котячись, наштовхуватися на кого-, що-небудь. Машина спинилась раптом — товариші знову накотились один на одного (Смолич, Світанок.. Словник української мови в 11 томах
  6. накочуватися — Нако́чуватися, -чуюся, -єшся сов. в. накоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Прикатываться, прикатиться на извѣстное мѣсто; наваливаться, навалиться; набираться, набраться. Сказала: «рубайсь, дерево, возись, дерево, й кладись, дерево!». Словник української мови Грінченка