накочуватися

(- туман) насуватися, (- крик) наближатися; (- хвилі) набігати, накочувати; (- сон) оволодівати, охоплювати, п! НАЛЯГАТИ; (на кого, з лайкою) нападати, накидатися, о. накривати мокрим рядном.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

накочуватися — нако́чуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
накочуватися — -уюся, -уєшся, недок., накотитися, -очуся, -отишся, док. 1》 Котячись, наштовхуватися на кого-, що-небудь. || Насуваючись, покривати собою кого-, що-небудь. || перен. Наближатися. 2》 перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
накочуватися — НАКО́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАКОТИ́ТИСЯ, очу́ся, о́тишся, док. 1. Котячись, наштовхуватися на кого-, що-небудь. Машина спинилась раптом – товариші знову накотились один на одного (Ю. Словник української мови у 20 томах
накочуватися — НАБІ́ГТИ (про воду, хвилю — швидко насуваючись, покрити собою що-небудь), НАДБІ́ГТИ, НАКОТИ́ТИ, НАКОТИ́ТИСЯ. — Недок.: набіга́ти, надбіга́ти, нако́чувати, нако́чуватися. З моря набігла хвиля з білими густими гребенями (І. Словник синонімів української мови
накочуватися — НАКО́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАКОТИ́ТИСЯ, очу́ся, о́тишся, док. 1. Котячись, наштовхуватися на кого-, що-небудь. Машина спинилась раптом — товариші знову накотились один на одного (Смолич, Світанок.. Словник української мови в 11 томах
накочуватися — Нако́чуватися, -чуюся, -єшся сов. в. накоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Прикатываться, прикатиться на извѣстное мѣсто; наваливаться, навалиться; набираться, набраться. Сказала: «рубайсь, дерево, возись, дерево, й кладись, дерево!». Словник української мови Грінченка