накручувати
НАКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАКРУТИ́ТИ, у́чу, у́тиш, док.
1. що. Намотувати що-небудь навколо чогось.
Вона була – немов несповна розуму. Накручувала на руку косу, дивилася осклянілими очима в куток (Ю. Мушкетик);
Він накручує на вудлище ліску (О. Донченко);
Стояв [Василь], чекав. А нерви, ніби хто накручував, як струни на кілочки скрипки. Здавалось, вони от-от лопнуть (Є. Кравченко);
// Намотувати на що-небудь, щоб зробити кучерявим, хвилястим (про волосся).
Ірма тут же, біля дзеркала, накручувала волосся на бігуді (І. Муратов);
Накрутила [ Марта] пишні кудрі (С. Воскрекасенко);
// Крутячи, закладати, прикріплювати певним способом (волосся).
Волосся вже накрутила [Тоня] на голові по-модному (О. Гончар);
// тільки недок. Час від часу крутячи, щільно, туго звивати що-небудь; закручувати.
Забіяка вийшов з хвіртки, грізно накручуючи вуса (Панас Мирний);
Він зупинився на середині двору і, накручуючи руді вуса, .. поманив батрака до себе (С. Чорнобривець).
2. чого. Крутячи, виготовляти яку-небудь кількість чогось.
Треба накрутити перевесел тоненьких із сіна (І. Франко);
Ганна не пропускала нагоди вдосвіта побігти на поле, .. накрутити перевесел (Ю. Яновський).
3. чого. Розмелюючи, приготовляти яку-небудь кількість чогось; намелювати.
– Що могла передати мені ненька? Сухариків. З того борошна, що накрутила на важких жорнах (Ю. Збанацький);
Накрутили ми, значить, тими жорнами кукурудзяної муки (В. Логвиненко).
4. що, чого. Приводити в дію мотор, механізм і т. ін.; заводити.
Поволі накручує товариш годинника (О. Довженко);
Він [Карпо Петрович] мовчки стежив за пароходом [іграшкою] і, коли той зачепивсь за ніжку стільця, одчепив та пустив далі. Потому ще раз накрутив (М. Коцюбинський);
Шелемеха урочисто накрутив грамофон (М. Трублаїні);
Варя підійшла до будильника, накрутила його (О. Донченко).
5. що, розм. Повертаючи диск телефонного апарата, складати із букв і цифр потрібний для переговорів номер; набирати.
Накрутив [Петро] номер і став ждати, прислухаючись до розмаїтих шерехів, якими жили телефонні проводи (П. Загребельний).
6. кого, перен., розм. Схиляти, спонукати кого-небудь до певних дій, вчинків і т. ін.; підмовляти, підбурювати кого-небудь на щось.
– Комсомольці .. просять дозволу перевірити рудоуправу .. – Здорово! – промурмотів Титан. – їй-бо, молодця! Це все Чемерис їх накручує (Олесь Досвітній);
[Мати:] Ой, щось тут не так. Ти мабуть, ще дужче накрутив їх [дівчат]? Я ж тебе знаю (І. Микитенко);
// що. Активно сприяти появі яких-небудь пліток, розмов тощо.
Чому Долгін не сказав, що Катря працює в інституті? Взагалі навколо цієї дівчини і нього [Максима] чомусь і хтось накручує якусь зайвину (Н. Рибак);
// рідко кому. Відчитувати кого-небудь у грубій формі, вимагаючи виконання чогось.
– Коли б міг [голова] накрутить так, як нашим бригадирам, то і наш би комбайн не стояв поламаний (В. Кучер).
7. док., що, чого, перен., розм. Зробити, написати неохайно, нерозбірливо або нерозумно, безглуздо.
– Оце накрутив, – промовив Килигей упівголоса, прочитавши Куликів меморандум (О. Гончар);
В проекті третього заводського корпусу проектувальники накрутили багато зайвого: якусь неймовірну естакаду, якийсь тунель (М. Ю. Тарновський);
Пробачте, що такого довгого листа накрутив (Григір Тютюнник);
// Наговорити чого-небудь безглуздого, нісенітного і т. ін.
[Олена:] Такого накрутила язиком, що й не розбереш ізразу (І. Микитенко).
8. що, перен., розм. Наїжджувати яку-небудь відстань.
Як випробують велосипед? Дуже просто. За кермо сідає слюсар-випробувач і накручує сотні тисяч кілометрів пересіченою і будь-якою іншою місцевістю (з газ.);
Система оцінки результатів роботи транспорту спонукує дбати не про збільшення перевезень вантажів у тоннах, а про те, щоб накрутити якнайбільше тонно-кілометрів (з наук. літ.).
9. що, перен. Свідомо збільшувати (про ціну).
Торгівельна мережа накручує ціну товарів.
◇ (1) Накру́чувати / накрути́ти (налама́ти) хвоста́ кому – картати, лаяти когось за щось.
Бухгалтерії накручував хвоста в широкому масштабі, щоб не грали в робочий час у шахи (Є. Кравченко);
– Давай, давай, а то прийде дядько Прокіп, він нам за таку оранку наламає хвоста (Григорій Тютюнник);
– За скиртування соломи .. їм хвоста наламали (О. Сизоненко).
Значення в інших словниках
- накручувати — накру́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- накручувати — Обкручувати, намотувати, (волос) завивати; (вуса) закручувати; (на жорнах зерно) намелювати, молоти; (годинник) заводити; (число телефону) набирати; (кого) підохочувати, підмовляти, настроювати, під'юджувати, підштрикувати. Словник синонімів Караванського
- накручувати — -ую, -уєш, недок., накрутити, -учу, -утиш, док. 1》 перех. Намотувати що-небудь навколо чогось. || Намотувати на що-небудь, щоб зробити кучерявим, хвилястим (про волосся). || Крутячи, закладати, прикріплювати певним способом (волосся). || тільки недок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- накручувати — накру́чувати знімати (фільм): Так воно вже є у нас. Коли французи хочуть дати велику моральну науку, цитують щось із Ляфонтена, англійці накручують фільм, німці замикають до кацету, а ми пишемо політичну брошуру (Селепко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- накручувати — накру́чувати / накрути́ти (налама́ти) хвоста́ кому. Картати, лаяти когось за щось. Бухгалтерії накручував хвоста в широкому масштабі, щоб не грали в робочий час у шахи (Є. Фразеологічний словник української мови
- накручувати — НАМОТА́ТИ (мотаючи, обвити навколо чого-небудь), НАКРУТИ́ТИ, НАВЕРТІ́ТИ (НАВЕРНУ́ТИ), НАВИ́ТИ (НАВИ́НУТИ). — Недок.: мота́ти, намо́тувати, накру́чувати, наві́рчувати, навива́ти. Він розповів, як ще хлопцем.. Словник синонімів української мови
- накручувати — Накру́чувати, -кру́чую, -кру́чуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- накручувати — НАКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАКРУТИ́ТИ, у́чу, у́тиш, док. 1. перех. Намотувати що-небудь навколо чогось. Вона була — немов несповна розуму. Накручувала на руку косу, дивилася осклянілими очима в куток (Мушк., Серце.. Словник української мови в 11 томах
- накручувати — Накручувати, -чую, -єш сов. в. накрути́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Накручивать, накрутить, наворачивать, наворотить. Наше діло мірошницьке: накрути та й сядь. Ном. № 3114. 2) Заводить, завести (о пружинахъ, напр., въ часахъ). 3) Нарывать, нарвать (о нарывѣ). Словник української мови Грінченка