накручувати

НАКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАКРУТИ́ТИ, у́чу, у́тиш, док.

1. що. Намотувати що-небудь навколо чогось.

Вона була – немов несповна розуму. Накручувала на руку косу, дивилася осклянілими очима в куток (Ю. Мушкетик);

Він накручує на вудлище ліску (О. Донченко);

Стояв [Василь], чекав. А нерви, ніби хто накручував, як струни на кілочки скрипки. Здавалось, вони от-от лопнуть (Є. Кравченко);

// Намотувати на що-небудь, щоб зробити кучерявим, хвилястим (про волосся).

Ірма тут же, біля дзеркала, накручувала волосся на бігуді (І. Муратов);

Накрутила [ Марта] пишні кудрі (С. Воскрекасенко);

// Крутячи, закладати, прикріплювати певним способом (волосся).

Волосся вже накрутила [Тоня] на голові по-модному (О. Гончар);

// тільки недок. Час від часу крутячи, щільно, туго звивати що-небудь; закручувати.

Забіяка вийшов з хвіртки, грізно накручуючи вуса (Панас Мирний);

Він зупинився на середині двору і, накручуючи руді вуса, .. поманив батрака до себе (С. Чорнобривець).

2. чого. Крутячи, виготовляти яку-небудь кількість чогось.

Треба накрутити перевесел тоненьких із сіна (І. Франко);

Ганна не пропускала нагоди вдосвіта побігти на поле, .. накрутити перевесел (Ю. Яновський).

3. чого. Розмелюючи, приготовляти яку-небудь кількість чогось; намелювати.

– Що могла передати мені ненька? Сухариків. З того борошна, що накрутила на важких жорнах (Ю. Збанацький);

Накрутили ми, значить, тими жорнами кукурудзяної муки (В. Логвиненко).

4. що, чого. Приводити в дію мотор, механізм і т. ін.; заводити.

Поволі накручує товариш годинника (О. Довженко);

Він [Карпо Петрович] мовчки стежив за пароходом [іграшкою] і, коли той зачепивсь за ніжку стільця, одчепив та пустив далі. Потому ще раз накрутив (М. Коцюбинський);

Шелемеха урочисто накрутив грамофон (М. Трублаїні);

Варя підійшла до будильника, накрутила його (О. Донченко).

5. що, розм. Повертаючи диск телефонного апарата, складати із букв і цифр потрібний для переговорів номер; набирати.

Накрутив [Петро] номер і став ждати, прислухаючись до розмаїтих шерехів, якими жили телефонні проводи (П. Загребельний).

6. кого, перен., розм. Схиляти, спонукати кого-небудь до певних дій, вчинків і т. ін.; підмовляти, підбурювати кого-небудь на щось.

– Комсомольці .. просять дозволу перевірити рудоуправу .. – Здорово! – промурмотів Титан. – їй-бо, молодця! Це все Чемерис їх накручує (Олесь Досвітній);

[Мати:] Ой, щось тут не так. Ти мабуть, ще дужче накрутив їх [дівчат]? Я ж тебе знаю (І. Микитенко);

// що. Активно сприяти появі яких-небудь пліток, розмов тощо.

Чому Долгін не сказав, що Катря працює в інституті? Взагалі навколо цієї дівчини і нього [Максима] чомусь і хтось накручує якусь зайвину (Н. Рибак);

// рідко кому. Відчитувати кого-небудь у грубій формі, вимагаючи виконання чогось.

– Коли б міг [голова] накрутить так, як нашим бригадирам, то і наш би комбайн не стояв поламаний (В. Кучер).

7. док., що, чого, перен., розм. Зробити, написати неохайно, нерозбірливо або нерозумно, безглуздо.

– Оце накрутив, – промовив Килигей упівголоса, прочитавши Куликів меморандум (О. Гончар);

В проекті третього заводського корпусу проектувальники накрутили багато зайвого: якусь неймовірну естакаду, якийсь тунель (М. Ю. Тарновський);

Пробачте, що такого довгого листа накрутив (Григір Тютюнник);

// Наговорити чого-небудь безглуздого, нісенітного і т. ін.

[Олена:] Такого накрутила язиком, що й не розбереш ізразу (І. Микитенко).

8. що, перен., розм. Наїжджувати яку-небудь відстань.

Як випробують велосипед? Дуже просто. За кермо сідає слюсар-випробувач і накручує сотні тисяч кілометрів пересіченою і будь-якою іншою місцевістю (з газ.);

Система оцінки результатів роботи транспорту спонукує дбати не про збільшення перевезень вантажів у тоннах, а про те, щоб накрутити якнайбільше тонно-кілометрів (з наук. літ.).

9. що, перен. Свідомо збільшувати (про ціну).

Торгівельна мережа накручує ціну товарів.

◇ (1) Накру́чувати / накрути́ти (налама́ти) хвоста́ кому – картати, лаяти когось за щось.

Бухгалтерії накручував хвоста в широкому масштабі, щоб не грали в робочий час у шахи (Є. Кравченко);

– Давай, давай, а то прийде дядько Прокіп, він нам за таку оранку наламає хвоста (Григорій Тютюнник);

– За скиртування соломи .. їм хвоста наламали (О. Сизоненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накручувати — накру́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. накручувати — Обкручувати, намотувати, (волос) завивати; (вуса) закручувати; (на жорнах зерно) намелювати, молоти; (годинник) заводити; (число телефону) набирати; (кого) підохочувати, підмовляти, настроювати, під'юджувати, підштрикувати. Словник синонімів Караванського
  3. накручувати — -ую, -уєш, недок., накрутити, -учу, -утиш, док. 1》 перех. Намотувати що-небудь навколо чогось. || Намотувати на що-небудь, щоб зробити кучерявим, хвилястим (про волосся). || Крутячи, закладати, прикріплювати певним способом (волосся). || тільки недок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. накручувати — накру́чувати знімати (фільм): Так воно вже є у нас. Коли французи хочуть дати велику моральну науку, цитують щось із Ляфонтена, англійці накручують фільм, німці замикають до кацету, а ми пишемо політичну брошуру (Селепко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. накручувати — накру́чувати / накрути́ти (налама́ти) хвоста́ кому. Картати, лаяти когось за щось. Бухгалтерії накручував хвоста в широкому масштабі, щоб не грали в робочий час у шахи (Є. Фразеологічний словник української мови
  6. накручувати — НАМОТА́ТИ (мотаючи, обвити навколо чого-небудь), НАКРУТИ́ТИ, НАВЕРТІ́ТИ (НАВЕРНУ́ТИ), НАВИ́ТИ (НАВИ́НУТИ). — Недок.: мота́ти, намо́тувати, накру́чувати, наві́рчувати, навива́ти. Він розповів, як ще хлопцем.. Словник синонімів української мови
  7. накручувати — Накру́чувати, -кру́чую, -кру́чуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. накручувати — НАКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАКРУТИ́ТИ, у́чу, у́тиш, док. 1. перех. Намотувати що-небудь навколо чогось. Вона була — немов несповна розуму. Накручувала на руку косу, дивилася осклянілими очима в куток (Мушк., Серце.. Словник української мови в 11 томах
  9. накручувати — Накручувати, -чую, -єш сов. в. накрути́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Накручивать, накрутить, наворачивать, наворотить. Наше діло мірошницьке: накрути та й сядь. Ном. № 3114. 2) Заводить, завести (о пружинахъ, напр., въ часахъ). 3) Нарывать, нарвать (о нарывѣ). Словник української мови Грінченка