1. Великий тлумачний словник сучасної мови

накручувати

накру́чувати

-ую, -уєш, недок., накрутити, -учу, -утиш, док.

1》 перех. Намотувати що-небудь навколо чогось.

|| Намотувати на що-небудь, щоб зробити кучерявим, хвилястим (про волосся).

|| Крутячи, закладати, прикріплювати певним способом (волосся).

|| тільки недок. Час від часу крутячи, щільно, туго звивати що-небудь; закручувати.

2》 перех. Крутячи, виготовляти яку-небудь кількість чогось.

3》 перех. Розмелюючи, приготовляти яку-небудь кількість чогось; намелювати.

4》 перех. Приводити в дію мотор, механізм і т. ін.; заводити.

5》 перех., розм. Повертаючи диск телефонного апарата, складати із букв і цифр потрібний для переговорів номер; набирати.

6》 перех. і неперех., перен., розм. Посилено прищеплювати певні думки, переконання і т. ін.; примушувати діяти краще, швидше, енергійніше; підохочувати, підмовляти.

7》 перех., перен., розм. Зробити, написати неохайно, нерозбірливо або нерозумно, безглуздо.

8》 тільки док., перех., перен., розм. Наговорити чого-небудь безглуздого, нісенітного і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накручувати — накру́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. накручувати — Обкручувати, намотувати, (волос) завивати; (вуса) закручувати; (на жорнах зерно) намелювати, молоти; (годинник) заводити; (число телефону) набирати; (кого) підохочувати, підмовляти, настроювати, під'юджувати, підштрикувати. Словник синонімів Караванського
  3. накручувати — НАКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАКРУТИ́ТИ, у́чу, у́тиш, док. 1. що. Намотувати що-небудь навколо чогось. Вона була – немов несповна розуму. Накручувала на руку косу, дивилася осклянілими очима в куток (Ю. Мушкетик); Він накручує на вудлище ліску (О. Словник української мови у 20 томах
  4. накручувати — накру́чувати знімати (фільм): Так воно вже є у нас. Коли французи хочуть дати велику моральну науку, цитують щось із Ляфонтена, англійці накручують фільм, німці замикають до кацету, а ми пишемо політичну брошуру (Селепко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. накручувати — накру́чувати / накрути́ти (налама́ти) хвоста́ кому. Картати, лаяти когось за щось. Бухгалтерії накручував хвоста в широкому масштабі, щоб не грали в робочий час у шахи (Є. Фразеологічний словник української мови
  6. накручувати — НАМОТА́ТИ (мотаючи, обвити навколо чого-небудь), НАКРУТИ́ТИ, НАВЕРТІ́ТИ (НАВЕРНУ́ТИ), НАВИ́ТИ (НАВИ́НУТИ). — Недок.: мота́ти, намо́тувати, накру́чувати, наві́рчувати, навива́ти. Він розповів, як ще хлопцем.. Словник синонімів української мови
  7. накручувати — Накру́чувати, -кру́чую, -кру́чуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. накручувати — НАКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАКРУТИ́ТИ, у́чу, у́тиш, док. 1. перех. Намотувати що-небудь навколо чогось. Вона була — немов несповна розуму. Накручувала на руку косу, дивилася осклянілими очима в куток (Мушк., Серце.. Словник української мови в 11 томах
  9. накручувати — Накручувати, -чую, -єш сов. в. накрути́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Накручивать, накрутить, наворачивать, наворотить. Наше діло мірошницьке: накрути та й сядь. Ном. № 3114. 2) Заводить, завести (о пружинахъ, напр., въ часахъ). 3) Нарывать, нарвать (о нарывѣ). Словник української мови Грінченка