1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

накручувати

накру́чувати знімати (фільм): Так воно вже є у нас. Коли французи хочуть дати велику моральну науку, цитують щось із Ляфонтена, англійці накручують фільм, німці замикають до кацету, а ми пишемо політичну брошуру (Селепко)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накручувати — накру́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. накручувати — Обкручувати, намотувати, (волос) завивати; (вуса) закручувати; (на жорнах зерно) намелювати, молоти; (годинник) заводити; (число телефону) набирати; (кого) підохочувати, підмовляти, настроювати, під'юджувати, підштрикувати. Словник синонімів Караванського
  3. накручувати — -ую, -уєш, недок., накрутити, -учу, -утиш, док. 1》 перех. Намотувати що-небудь навколо чогось. || Намотувати на що-небудь, щоб зробити кучерявим, хвилястим (про волосся). || Крутячи, закладати, прикріплювати певним способом (волосся). || тільки недок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. накручувати — НАКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАКРУТИ́ТИ, у́чу, у́тиш, док. 1. що. Намотувати що-небудь навколо чогось. Вона була – немов несповна розуму. Накручувала на руку косу, дивилася осклянілими очима в куток (Ю. Мушкетик); Він накручує на вудлище ліску (О. Словник української мови у 20 томах
  5. накручувати — накру́чувати / накрути́ти (налама́ти) хвоста́ кому. Картати, лаяти когось за щось. Бухгалтерії накручував хвоста в широкому масштабі, щоб не грали в робочий час у шахи (Є. Фразеологічний словник української мови
  6. накручувати — НАМОТА́ТИ (мотаючи, обвити навколо чого-небудь), НАКРУТИ́ТИ, НАВЕРТІ́ТИ (НАВЕРНУ́ТИ), НАВИ́ТИ (НАВИ́НУТИ). — Недок.: мота́ти, намо́тувати, накру́чувати, наві́рчувати, навива́ти. Він розповів, як ще хлопцем.. Словник синонімів української мови
  7. накручувати — Накру́чувати, -кру́чую, -кру́чуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. накручувати — НАКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАКРУТИ́ТИ, у́чу, у́тиш, док. 1. перех. Намотувати що-небудь навколо чогось. Вона була — немов несповна розуму. Накручувала на руку косу, дивилася осклянілими очима в куток (Мушк., Серце.. Словник української мови в 11 томах
  9. накручувати — Накручувати, -чую, -єш сов. в. накрути́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Накручивать, накрутить, наворачивать, наворотить. Наше діло мірошницьке: накрути та й сядь. Ном. № 3114. 2) Заводить, завести (о пружинахъ, напр., въ часахъ). 3) Нарывать, нарвать (о нарывѣ). Словник української мови Грінченка