наліт

НАЛІ́Т, льоту, ч.

1. Дія за знач. наліта́ти¹.

Коли опришок, блищучи [блищачи] очима, оповідав о смілім орлинім нальоті на місто, на двір, – Маруся тремтіла (Г. Хоткевич).

2. Раптовий, стрімкий ворожий напад (перев. авіації, артилерії і т. ін.).

Мати Юрчика під час нальоту фашистських літаків була поранена (Л. Смілянський);

Нам треба тупкам і татарам за всі нальоти одсіч дать (В. Сосюра);

// Напад з метою пограбування, обшуку і т. ін.

Поліція зробила вночі наліт на ковбасню, але .. нічого там не знайшла (С. Скляренко).

3. розм. Кількість часу або відстані, налітаних пілотом.

За п'ять років льотчик став спортсменом повітря .. Тисячі годин нальоту має він (з газ.).

4. Тонкий шар якої-небудь речовини, що осіла, з'явилася на поверхні чогось.

Срібна ложка, опущена у відвар з отруйних грибів, покривається бурим нальотом (з наук.-попул. літ.);

Листки у льону-довгунця .. вкриті зверху легким восковим нальотом, що захищає їх від випаровування вологи (з навч. літ.);

Вода зійшла, і Гниле море оголилося дном, сивіє, покрите соляним нальотом (О. Гончар);

// Відтінок чого-небудь (перев.) кольору.

Далі, вглиб, зеленкуватий колір [моря] темнішає, стає голубим, а ще далі сріблиться якимсь дивним нальотом... (І. Цюпа);

Російське “тятя” – простонародне.., а українське “тато” не має того повіву, нальоту простонародності (М. Рильський);

// перен., чого, з означ. Слабо, нечітко виражена риса, ознака чого-небудь або незначний вияв чогось.

Краєм ока продовжую спостерігати Хмільникову, помічаю, як наліт фальшивої відчайдушності поступово сходить з її обличчя (В. Чередниченко);

Певний романтичний наліт лишився і на цих працях (з наук. літ.).

5. мед. Скупчення найдрібніших гнійничків у зіві при захворюваннях горла або осад на язиці, спричинений запальними процесами внутрішніх органів.

Зниження слиновиділення приводить до висихання слизової оболонки, яке супроводиться утворенням нальотів і тріщин слизової язика (з навч. літ.).

6. у знач. присл. нальо́тами, розм. Неритмічно, нерегулярно, час від часу.

– В тебе думка має рівний, анкерний хід, – говорив Сагайда Чернишеві. – А в мене все якось нальотами, з припливами та відпливами (О. Гончар);

Шульга .. бував у Києві нальотами (Н. Рибак).

(1) Вогневи́й налі́т – раптовий напад ворожої артилерії.

Там під бомби навернусь, там під вогневий наліт заїду (В. Кучер);

(2) Пові́тряний налі́т – напад ворожих літаків.

Сіли вечеряти. На місто в цей час почався повітряний наліт (Ю. Яновський).

○ (3) З нальо́ту:

а) не зупиняючись, на повному ходу, з розгону.

З нальоту пішли топтатися [білогвардійці] кіньми по живих тілах, хвацько дорубуючи з сідел тяжкопоранених, не здатних навіть звестися бійців (О. Гончар);

б) дуже швидко, легко, без труднощів, без великих зусиль.

– А вона, дружба, не народжується з нальоту (О. Донченко);

Щоб пізнати село, треба б довше пожити в селянській гущі, а так, з нальоту, нічого не вийде (В. Гжицький).