наліт
ВІДТІ́НОК (незначна видозміна, тонка різниця, додаткове нашарування в чому-небудь), НЮА́НС, НАЛІ́Т чого, який, ПРИ́СМАК. Голос у старої пом'якшав, набрав теплих, задушевних відтінків (О. Донченко); Хлопець окмітовував найтонші нюанси поведінки Ясногорської і Черниша (О. Гончар); Наліт чогось показного був і в мові його (І. Рябокляч); Семенові зробилося немов би ніяково за іронічний присмак своєї репліки (Л. Смілянський). — Пор. 1. заба́рвлення.
НА́ПАД (дії, спрямовані проти кого-, чого-небудь з метою заподіяння шкоди, загарбання території тощо); АГРЕ́СІЯ (напад однієї держави на іншу); НАЛІ́Т, НА́СКОК (раптовий стрімкий напад); НАБІ́Г, НАЇ́ЗД заст. (раптовий напад, короткочасне вторгнення — перев. невеликими силами). Третій напад зробив Косинський з своїми козаками (І. Ле); Коли опришок, блищучи очима, оповідав о смілім орлинім нальоті на місто.., Маруся тремтіла, мов сама мчалась конем (Г. Хоткевич); Німці їх (партизанів) боялися і кожної хвилини очікували несподіваних наскоків (О. Десняк); Сидів же хан після розгрому Золотої Орди століття в Криму, живучи набігами (О. Гончар); Оце батько розкаже про наїзди на Туреччину (Панас Мирний). — Пор. 1. нава́ла.
НАЛІ́Т (тонкий шар якої-небудь речовини, що осіла, з'явилася на поверхні чого-небудь), ПОВОЛО́КА, ПЛІ́ВКА. Місяць.. пірнає в загустілу хмару, змиває з себе важкий наліт міді і вже через якусь часинку вибивається на синє плесо веселим і срібним (М. Стельмах); Криницю покрила поволока ржава... (У. Кравченко); Його очі затягнулися масною плівкою (М. Ю. Тарновський).
НАЛІ́Т (раптовий напад з метою пограбування тощо; несподівана поява де-небудь для обшуку, арешту і т. ін.), НАСКО́К. Поліція зробила вночі наліт на ковбасню, але.. нічого там не знайшла (С. Скляренко); За столом засиділись (гідрологи), пригадуючи.. й пограбування в дорозі, і наскоки з убивством на будинки, і вправні кишенькові крадіжки (М. Трублаїні); Тепер ми (військовополонені) той відносний спокій втратили остаточно. Несподівані, часті наскоки і обшуки посипалися на нас, як сніг на голову (В. Козаченко).
Значення в інших словниках
- наліт — налі́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- наліт — (злодіїв) напад, наскок, д. налет; (плівка) суга, осуга, (на овочах) пушок, пилок, п. туман, (на губах) смага, (на дні) осад, (у посуді) накип, п! ІРЖА; (слід) полиск, натяк, штрих, присмак, тінь, нашаровання <сов. нашарування>. Словник синонімів Караванського
- наліт — [нал’іт] -л'оту, м. (на) -л'от'і, мн. -л'отие, -л'от'іў Орфоепічний словник української мови
- наліт — -льоту, ч. 1》 Дія за знач. налітати I. З нальоту — а) не зупиняючись, на повному ходу, з розгону; б) дуже швидко; без труднощів, ускладнень. 2》 Раптовий напад (авіації, артилерії і т. ін.). || Напад з метою пограбування, обшуку і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наліт — 1. (на плині) суга, осуга, див. плінка, плісінь 2. це літаків Словник чужослів Павло Штепа
- наліт — НАЛІ́Т, льоту, ч. 1. Дія за знач. наліта́ти¹. Коли опришок, блищучи [блищачи] очима, оповідав о смілім орлинім нальоті на місто, на двір, – Маруся тремтіла (Г. Хоткевич). 2. Раптовий, стрімкий ворожий напад (перев. авіації, артилерії і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
- наліт — з нальо́ту. 1. Не зупиняючись, на повному ходу, з розгону. З нальоту пішли топтатися (білогвардійці) кіньми по живих тілах, хвацько дорубуючи з сідел тяжкопоранених, не здатних навіть звестися бійців (О. Гончар). Фразеологічний словник української мови
- наліт — НАЛІ́Т, льоту, ч. 1. Дія за знач. наліта́ти¹. ◊ 3 нальо́ту: а) не зупиняючись, на повному ходу, З розгону. — Чого задумався, земляче? — Хтось з нальоту оперіщив ззаду Хоминого коня. Словник української мови в 11 томах