1. Словник української мови у 20 томах

намотувати

НАМО́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., НАМОТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.

1. Навивати, накручувати що-небудь на щось.

Монтажниця хутко клеїла шматки плівки, .. намотувала плівку на рулон (Ю. Яновський);

– Признавайся, хлопці, хто онуч не вміє намотувати, то зараз покажу (М. Трублаїні);

– Нитки хай намотує кожен, скільки зуміє (В. Дрозд);

– Треба вам прибратися добре, йдучи на сватання. А то, бач, що намотав ти собі на шию! (І. Нечуй-Левицький);

Намацав [Скоряк] вірьовку й намотав собі на руку (А. Головко);

* Образно. Колеса намотували шершаве полотно асфальту (Ю. Збанацький).

2. перен., розм. Їздячи, покривати, проїжджати яку-небудь відстань.

І фургон, слухняно міняючи курс, зникає в безлюдній степовій далечі, щоб, намотавши за день десятки кілометрів, повернутись на Центральну уже з іншої сторони (О. Гончар);

Щодня пiвтисячi кiлометрiв намотую по пiсках (В. Яворівський);

Яструб, намотуючи спіралі, помічав сталевий блиск перекладин (Є. Пашковський);

Таксист тим часом .. завзято намотує кола довкола якої-небудь клумби (І. Карпа).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намотувати — намо́тувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. намотувати — Мотати, навивати, накручувати. Словник синонімів Караванського
  3. намотувати — -ую, -уєш, недок., намотати, -аю, -аєш, док., перех., що і що на що. Навивати, накручувати що-небудь на щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. намотувати — мота́ти (рідше намо́тувати) / намота́ти (собі́) на вус (на ву́са) що і без додатка. 1. Придивлятися, прислухатися до чого-небудь; помічати. — Так що ти, Кириле, мотай на вус та вчися, як з підлеглими поводити себе, може, пригодиться (Ю. Фразеологічний словник української мови
  5. намотувати — НАМОТА́ТИ (мотаючи, обвити навколо чого-небудь), НАКРУТИ́ТИ, НАВЕРТІ́ТИ (НАВЕРНУ́ТИ), НАВИ́ТИ (НАВИ́НУТИ). — Недок.: мота́ти, намо́тувати, накру́чувати, наві́рчувати, навива́ти. Він розповів, як ще хлопцем.. Словник синонімів української мови
  6. намотувати — НАМО́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., НАМОТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., що і що на що. Навивати, накручувати що-небудь на щось. Монтажниця хутко клеїла шматки плівки,.. намотувала плівку на рулон (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
  7. намотувати — Намо́тувати, -тую, -єш сов. в. намота́ти, -та́ю, -єш, гл. Наматывать, намотать. Желех. Словник української мови Грінченка