намулина
НАМУ́ЛИНА, ни, ж.
Те саме, що наму́л 2.
– По заболоченій місцевості йдемо, і знов поміж гадюками, по намулинах, поміж купами мурашників величезних, – в житті я не бачив таких! (О. Гончар);
1956 року вище Великого Мигіївського острова утворилася намулина, що виступає з води на 5-8 см (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me