нападати

НАПА́ДАТИ, ає, док.

Падаючи, збиратися в якій-небудь кількості.

– Як по-вашому, коли отак багато снігу нападало, на врожай це чи не на врожай? (Остап Вишня);

Ошелешений вітер припав до кущів: Ревно листя ганяв, а нападало – сила!.. (І. Муратов).

НАПАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАПА́СТИ, аду́, аде́ш, док.

1. Накидатися на кого-, що-небудь, щоб захопити, пограбувати, знищити і т. ін.

– Чи на батька теж розбійники нападали, мамо? – спитав менший брат (Марко Вовчок);

Кидались [діти] не раз навіть бити Гордія, та міцний хлопець давав їм завжди таку відсіч, що відбив зовсім охоту нападати на нього (Є. Кротевич);

Олена .. уявляла собі, як Василько збився з дороги, якнапали на нього вовки (М. Коцюбинський);

Прийшли [браконьєри], напали вночі на виноградники, що дідусь їх стеріг, берданку поламали, поглумилися над старим (О. Гончар);

За кілька днів до мого одужання партизани вночі напали на село (Л. Смілянський);

// Чинити ворожі військові дії проти кого-, чого-небудь.

– Ех, коли б я спіймав отого Гітлера, .. я б його не карав, а водив би на шворці, доки б він і дуба врізав, щоб знав, як на чужі землі нападати (Григорій Тютюнник);

“Війна! Японці напали на Росію!” – він вихором вилетів з дверей і помчав вулицею (М. Олійник);

// Накидатися у великій кількості на кого-, що-небудь (про комах, черв'яків і т. ін.).

– На пшеницю ковалики напали!.. Колосків не видно! (О. Донченко);

Дядько почав просити в Мар'яни зілля від вошей, що напали на овець (М. Стельмах);

// З'являтися у великій кількості.

На Дору якісь чиряки нападають (Леся Українка).

2. Різко і несхвально виступати проти кого-, чого-небудь, висловлювати незадоволення кимсь, чимсь або докоряючи, звинувачувати кого-небудь у чомусь, сильно лаяти.

Ті книжки, на які у Вас нападають клерикали, найбільше вподобались мені (М. Коцюбинський);

Тремтіла [Жанна] від тяжкої образи на людей, які чомусь так несправедливо нападали на батька (М. Руденко);

Доки живий був дідусь, він таки розумів хлопця, заступався: хай покозакує, мовляв, ти не дуже, Оксано, на нього нападай (О. Гончар);

Жінка розсердилася, розпалилася, напала на чоловіка, вищала на всю хату (К. Гордієнко).

3. Випадково натрапляти на кого-, що-небудь; несподівано знаходити, виявляти когось, щось.

Напала [Маруся] на рижики, та так же їх багацько було (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Щасливий ти, що на Довбню напав! – казали йому другі. – Піймався б ти мені – знав би (Панас Мирний);

І з великим-великим трудом, випадково напавши на якісь переконуючи аргументи, удалося йому [отаману] нарешті сяк-так заспокоїти побратимів (Г. Хоткевич);

Тут [в горах Казахстану] не побачишводи цілими тижнями, а коли нападеш на неї, вона сердито, пінясто, стрімко .. зникає в прощілинах гір... (Олесь Досвітній);

// Зненацька захоплювати, заставати кого-небудь.

Як напав мене ще з Флоренції дощ, то не давав спочити цілу дорогу (М. Коцюбинський).

4. Раптово оволодівати ким-небудь, охоплювати когось (про почуття, настрій, стан, хворобу і т. ін.).

Якась втома вечорами нападає і часто голова болить (Леся Українка);

На Василька нападав кашель (П. Панч);

В такі хвилини нападала на Олену тривога, гіркі сумніви закрадалися в душу (Григорій Тютюнник);

Василина й справді збентежилась. Якийсь страх напав на неї, наче облив її холодною водою (І. Нечуй-Левицький);

// безос. Статися з ким-, чим-небудь.

Глузують іно з Карпа, сміються .. Отоді на Карпа й напало. Спохмурнів він, мовчазний став, вовкуватий (М. Коцюбинський);

Коняку щось напало, ґулі поробилися (І. Микитенко).

Хапа́ють (напада́ють, кру́тять) / вхопи́ли (напа́ли, скрути́ли) ко́рчі́ див. ко́рчі.

◇ Баглаї́ напа́ли (вки́нулися) див. баглаї́;

Дрік напа́в (укуси́в) див. дрік²;

Ли́шенько [ли́хо] напа́ло див. ли́шенько;

Лі́ньки напа́ли <�Лінь напа́ла> див. лі́ньки;

Мо́крим рядно́м накри́ти (вкри́ти, напа́сти, напну́ти, обпа́сти, напа́стися, наки́нутися і т. ін.) див. накрива́ти;

Накри́ти (вкри́ти, напа́сти, напну́ти, обпа́сти і т. ін) мо́крим рядно́м див. накрива́ти;

(1) Напада́ти (трапля́ти, попада́ти і т. ін.) / напа́сти (натра́пити, попа́сти і т. ін.) слід чий – знаходити, виявляти ознаки перебування кого-, чого-небудь.

Ой то не сороки скрекотали: То та Кончак на слід Ігорів напали (Панас Мирний);

Ні слова не сказав [Терентій] про свою здогадку, бо може, люди нападуть на слід палія (М. Стельмах);

На третій день повернулися [міліціонери] в район і доповіли начальству, що цигани нагло загубилися серед лісостепу і що на їхні сліди натрапити не вдалося (Григорій Тютюнник);

Як заходила небезпека, що поліція попадала на слід злодіїв, то вони передавали йому речі на сховок (Л. Мартович);

Напа́ли (узяли́) смі́шки див. смі́шки;

(2) Напа́сти (натра́пити, попа́сти і т. ін.) / рідше напада́ти (натрапля́ти, попада́ти і т. ін.) на слід (сліди́) перев. чий (чиї). – знайти, виявити ознаки чийогось злочину або перебування чи переміщення кого-небудь.

Ой то не сороки скрекотали: То Гза та Кончак на слід Ігорів напали (Панас Мирний);

Я не буду, як інші, висолопивши язика, гасати вночі по селу, – вирішив Колозуб. – Головне напасти на слід (І. Сочивець);

Соломія ладна була за що-небудь учепитися, аби напасти на Остапові сліди (М. Коцюбинський);

На третій день повернулися [міліціонери] в район і доповіли начальству, що цигани нагло загубилися серед лісостепу і що на їхні сліди натрапити не вдалося (Григорій Тютюнник);

Як заходила небезпека, що поліція попадала на слід злодіїв, то вони передавали йому речі на сховок (Л. Мартович);

Наско́чила (найшла́, натра́пила і т. ін.) коса́ на ка́мінь див. наска́кувати²;

Ненаже́р напа́в див. ненаже́ра;

(3) Не на такі́вського (такі́вську, такі́вських) напа́в (натра́пив, наско́чив, напа́ли і т. ін.) хто – хтось не такий, за якого його вважають.

Не один батьків син і худобу б свою усю віддав.., аби б його полюбила Тетяна! Так-бо ні, не на таківських напали (Г. Квітка-Основ'яненко);

(4) Не на тако́го (то́го) напа́в (натра́пив, грубо нарва́вся) – хто-небудь не такий наївний, некмітливий, нерозумний і т. ін., як це здається.

[Гиря:] Ну, йди, доню, до нього... Та гляди лишень, щоб не обдурив!.. [Лизя:] Пхи! Ще що вигадаєте! Не на таку напав... (М. Куліш);

– Сеньйор Помідор кинувся хапати порушника, та не на такого натрапив, щоб дався в руки (О. Гончар);

– Мовчить? – усміхнувся Сагайдак. – А ви хочете, щоб він одразу свої карти виклав на столі? Дзуськи! Не на такого нарвалися (В. Кучер);

Падь па́ла (напа́ла) див. падь²;

Перело́ги напа́ли див. перело́ги;

Сказ напада́є (нахо́дить) / напа́в (найшо́в) див. сказ;

Сміх напа́в див. сміх;

Страх (о́страх, жах) бере́ (обгорта́є, обійма́є, обніма́є, охо́плює і т. ін.) / узя́в (обгорну́в, обійня́в, обня́в, охопи́в і т. ін.) кого <�Страх нахо́дить (напада́є) / найшо́в (напа́в) на кого> див. страх¹;

Сум обійма́є (обніма́є, обгорта́є, находить, нападає і т. ін.) / обійня́в (обня́в, обгорну́в, найшо́в, напа́в і т. ін.) див. сум¹;

[Як (мов, ні́би і т. ін.)] ґедзь (ґедз) напа́в (укуси́в) / рідко напада́в див. ґедзь.