1. Приповідки або українсько-народня філософія

нападати

Сказ його напав.

Поводить себе, як дурний.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нападати — напа́дати дієслово доконаного виду напада́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нападати — Атакувати, НАКИДАТИСЯ, наскакувати, набігати, напастувати; (раптово) налітати шулікою; (- недугу) чіплятися, (- чиряки) висипати; (з лайкою) нападатися; (на слід) натрапляти, виявляти <�знаходити> що; (- дощ) захоплювати, застукувати; (- настрій)... Словник синонімів Караванського
  3. нападати — I нап`адати-ає, док. Падаючи, збиратися в якій-небудь кількості. II напад`ати-аю, -аєш, недок., напасти, -аду, -адеш, док. 1》 Накидатися на кого-, що-небудь, щоб захопити, пограбувати, знищити і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нападати — НАПА́ДАТИ, ає, док. Падаючи, збиратися в якій-небудь кількості. – Як по-вашому, коли отак багато снігу нападало, на врожай це чи не на врожай? (Остап Вишня); Ошелешений вітер припав до кущів: Ревно листя ганяв, а нападало – сила!.. (І. Муратов). Словник української мови у 20 томах
  5. нападати — напа́сти (натра́пити, попа́сти і т. ін.) / рідше напада́ти (натрапля́ти, попада́ти і т. ін.) на слід (сліди́) перев. чий (чиї). Знайти, виявити ознаки чийогось злочину або перебування чи переміщення кого-небудь. Фразеологічний словник української мови
  6. нападати — НАКИ́НУТИСЯ на кого (раптово почати лаяти, сварити, звинувачувати кого-небудь, докоряти комусь), НАПА́СТИСЯ розм., НАПУСТИ́ТИСЯ розм., НАСИ́ПАТИСЯ розм., НАЛЕТІ́ТИ підсил. розм., НАКОТИ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  7. нападати — НАПА́ДАТИ, ає, док. Падаючи, збиратися в якій-небудь кількості. — Як по-вашому, коли отак багато снігу нападало, на врожай це чи не на врожай? (Вишня, І, 1956, 376); Забравши лопати, пішли [чоловіки] відкидати сніг, що нападав за день (Сенч., На Бат. Словник української мови в 11 томах
  8. нападати — I. Нападати, -даю, -єш гл. Нападать (о многихъ). Після бурі такого багато нападало в саду груш та яблук. --------------- II. Напада́ти, -да́ю, -єш сов. в. напасти, -паду, -де́ш, гл. 1) Нападать, напасть. Кожне одбивається, як нападають. Ном. № 3293. Словник української мови Грінченка