1. Приповідки або українсько-народня філософія

напасть

Бог не напасть.

Бог лиха не бажає нікому.

Без напасти не прожити.

Так у життю не буває, щоб ніякої напасти не було.

Від напасти не пропасти.

Треба її побороти, щоб не терпіти.

І на печі чоловіка напасть найде.

За нею шукати не треба, вона сама прийде.

Напасти собі шукає.

Шукає клопоту без найменшої причини.

Напасть не спить, а за людьми стежить.

Не спить, а між людьми перебуває.

Напасть чоловіка найде, хоч і сонце зайде.

Вона світла не потребує, і кожнього часу чіпається людей.

Одчепися напаснику, я не була на празнику.

Оправдувала себе жінка, яку чоловік напастував за підхмелення.

Шукає кістки у молоці.

Шукає причини до сварки, хоч ніякої нема. Шукає напасти.

Шукає кістки у салі.

Значіння, що й попереднє.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напасть — напа́сть іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. напасть — Біда, нещастя, горе, лихо, кара Божа; (невелика) прикрість, неприємність, пригода, халепа, з. нападок, пеня; (наслана) етн. напуст, напуск. Словник синонімів Караванського
  3. напасть — див. багато; біда Словник синонімів Вусика
  4. напасть — [напас'т'] -с'т'і, ор. -с'т'у Орфоепічний словник української мови
  5. напасть — -і, ж. Біда, нещастя, неприємність. || Усе те, що приносить біду, нещастя, неприємність. Що за напасть! — уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. напасть — НА́ПА́СТЬ, і, ж. 1. Біда, лихо, нещастя або неприємність. – Напасть, бабо, не по дереву ходить, а по людях, – промовив до неї Пищимуха (Панас Мирний); Та не озлився він Денис, як те бува в калік, І та напасть лиха натури не змінила (М. Словник української мови у 20 томах
  7. напасть — на́пасть 1. біда, нещастя, горе (ср, ст) 2. прикрість, неприємність (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. напасть — НЕЩА́СТЯ (нещаслива пригода, подія, що завдає кому-небудь страждання; душевний стан людини чи людей або соціально-моральний стан людей, народу, країни, зумовлений нещасливою подією, стражданням і т. ін.), БІДА́, ГО́РЕ підсил., ЛИ́ХО підсил. Словник синонімів української мови
  9. напасть — Напа́сть, -сти, -сті, -стю; -па́сті, -стей Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. напасть — НА́ПА́СТЬ, і, ж. Біда, нещастя, неприємність. — А знаєте що? Щоб не було напасті якої, краще розійтись. Чого ми будемо дивитися, як пани дуріють (Мирний, III, 1954, 287); — І, лишенько, — об поли вдарила жінка: — ну, дня того нема... Словник української мови в 11 томах
  11. напасть — Напасть, -сти ж. 1) Напасть, придирка. Хто хоче напасти, най того Бог поб'є. Камен. у. 2) Бѣда, несчастіе. Чи довго жити у сій напасті? Що Бог дасть, то не напасть. Ном. № 60. 3) Штрафъ, пеня. Мені оце присудив мировий платити 40 р. напасти. Остер. Словник української мови Грінченка