напасть

НЕЩА́СТЯ (нещаслива пригода, подія, що завдає кому-небудь страждання; душевний стан людини чи людей або соціально-моральний стан людей, народу, країни, зумовлений нещасливою подією, стражданням і т. ін.), БІДА́, ГО́РЕ підсил., ЛИ́ХО підсил.; БЕЗГОЛО́В'Я (БЕЗГОЛІ́В'Я) перев. із займ. моє, наше і т. ін. або мені, нам і т. ін., розм. (явище, що несе з собою тяжкі, згубні наслідки); ЗЛО (велике нещастя — в узагальненому знач.); ДРА́МА (тяжка, неприємна подія в житті людини, людей, що приносить душевні страждання; психічний стан, зумовлений цим стражданням); ТРАГЕ́ДІЯ (тяжка, жахлива подія в житті людини, народу і т. ін.; гнітючий психічний або соціально-моральний стан, зумовлений такою подією); НАПА́СТЬ розм., НАХА́БА розм., ПЕНЯ́ заст. (тяжка, неприємна подія, що зненацька захопила когось). З ним трапилось нещастя, придавила деревина (С. Чорнобривець); — Я (листоноша) бачу радість, я бачу й нещастя, я стою на порозі, всім знайомий, багатьом друг (Ю. Яновський); — Ой, лишечко! Ой, рятуйте! Ой, біда! — став пан Уласович не своїм голосом пробі кричати (Г. Квітка-Основ'яненко); Життя його було ясне і прозоре до дна. В ньому було мало горя, мало втрат, багато сміху, надій, сонця (О. Гончар); Від надміру води криничани терпіли часом справжнє лихо (О. Гончар); Вітрова Балка ждала завжди князя й терпіла його з гістьми, як справжнє своє безголов'я (А. Головко); — Бідні були.. і дуже сердиті, бо зла назбиралося на нашу голову сила-силенна за сотні літ... (О. Довженко); Відбувалися щоденні драми в домі, від яких матері ніяк не щастило ізолювати.. малого Григорія (І. Ле); Душевна драма; Війна у всі віки була трагедією людства, трагічним перехрестям у житті солдата (І. Ле); Пережити особисту трагедію; — І, лишенько, — об поли вдарила жінка, — ну, дня того нема, щоб не було якої напасті (А. Головко); Частенько (люди) дурощі снують, А доснуються до нахаби, — Тоді вже лихо тчуть (Л. Глібов); — Чи бачиш, як ми обідрались! Убрання, постоли порвались, Охляли, ніби в дощ щеня! ..Така нам лучилась пеня (І. Котляревський). — Пор. зли́годні.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напасть — напа́сть іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. напасть — Біда, нещастя, горе, лихо, кара Божа; (невелика) прикрість, неприємність, пригода, халепа, з. нападок, пеня; (наслана) етн. напуст, напуск. Словник синонімів Караванського
  3. напасть — див. багато; біда Словник синонімів Вусика
  4. напасть — [напас'т'] -с'т'і, ор. -с'т'у Орфоепічний словник української мови
  5. напасть — -і, ж. Біда, нещастя, неприємність. || Усе те, що приносить біду, нещастя, неприємність. Що за напасть! — уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. напасть — НА́ПА́СТЬ, і, ж. 1. Біда, лихо, нещастя або неприємність. – Напасть, бабо, не по дереву ходить, а по людях, – промовив до неї Пищимуха (Панас Мирний); Та не озлився він Денис, як те бува в калік, І та напасть лиха натури не змінила (М. Словник української мови у 20 томах
  7. напасть — на́пасть 1. біда, нещастя, горе (ср, ст) 2. прикрість, неприємність (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. напасть — Бог не напасть. Бог лиха не бажає нікому. Без напасти не прожити. Так у життю не буває, щоб ніякої напасти не було. Від напасти не пропасти. Треба її побороти, щоб не терпіти. І на печі чоловіка напасть найде. За нею шукати не треба, вона сама прийде. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. напасть — Напа́сть, -сти, -сті, -стю; -па́сті, -стей Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. напасть — НА́ПА́СТЬ, і, ж. Біда, нещастя, неприємність. — А знаєте що? Щоб не було напасті якої, краще розійтись. Чого ми будемо дивитися, як пани дуріють (Мирний, III, 1954, 287); — І, лишенько, — об поли вдарила жінка: — ну, дня того нема... Словник української мови в 11 томах
  11. напасть — Напасть, -сти ж. 1) Напасть, придирка. Хто хоче напасти, най того Бог поб'є. Камен. у. 2) Бѣда, несчастіе. Чи довго жити у сій напасті? Що Бог дасть, то не напасть. Ном. № 60. 3) Штрафъ, пеня. Мені оце присудив мировий платити 40 р. напасти. Остер. Словник української мови Грінченка