1. Фразеологічний словник української мови

нападати

напа́сти (натра́пити, попа́сти і т. ін.) / рідше напада́ти (натрапля́ти, попада́ти і т. ін.) на слід (сліди́) перев. чий (чиї). Знайти, виявити ознаки чийогось злочину або перебування чи переміщення кого-небудь. Соломія ладна була за що-небудь учепитися, аби напасти на Остапові сліди (М. Коцюбинський); На третій день повернулися (міліціонери) в район і доповіли начальству, що цигани нагло загубилися серед лісостепу і що на їхні сліди натрапити не вдалося (Григорій Тютюнник); Як заходила небезпека, що поліція попадала на слід злодіїв, то вони передавали йому речі на сховок (Лесь Мартович).

сказ напада́є (нахо́дить) / напа́в (найшо́в) на кого, рідше кого. Кого-небудь охоплює сильне почуття гніву, роздратування і т. ін. — То молиться (батько) в кутку цілими вечорами, то нападає на нього такий сказ, що не тільки люди, а й боги в хаті не вдержаться… (Григорій Тютюнник).

(як (мов, на́че, на́чеб і т. ін.)) ґедзь напа́в (укуси́в) на кого, кого, несхв. У когось поганий настрій, хтось перебуває в неврівноваженому стані, нервує, сердитий і т. ін. Що се на тебе за ґедзь напав? (Панас Мирний); — Чи ви подуріли, чи вас ґедзь напав?!..— кричала Марія (І. Нечуй-Левицький); — Ґедзь напав хлопця,— нарешті промовив десятник (С. Черкасенко); Мав добрий намір поговорити з нею про ґешефти, а стару сьогодні начеб ґедзь укусив (Ірина Вільде); І, спаленівши, кинувся він (Віталій) від них у парк, в гущавінь, хлопці не встигли й спитати, який його ґедзь укусив (О. Гончар); — То й добре, що зараз почала комизитись, гірше, якби ґедзь укусив її замужем, чуєш? (Є. Гуцало). ґедз напада́в. Інколи ж його просто ґедз нападав — і тоді він ставав нестерпучим (М. Коцюбинський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нападати — напа́дати дієслово доконаного виду напада́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нападати — Атакувати, НАКИДАТИСЯ, наскакувати, набігати, напастувати; (раптово) налітати шулікою; (- недугу) чіплятися, (- чиряки) висипати; (з лайкою) нападатися; (на слід) натрапляти, виявляти <�знаходити> що; (- дощ) захоплювати, застукувати; (- настрій)... Словник синонімів Караванського
  3. нападати — I нап`адати-ає, док. Падаючи, збиратися в якій-небудь кількості. II напад`ати-аю, -аєш, недок., напасти, -аду, -адеш, док. 1》 Накидатися на кого-, що-небудь, щоб захопити, пограбувати, знищити і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нападати — НАПА́ДАТИ, ає, док. Падаючи, збиратися в якій-небудь кількості. – Як по-вашому, коли отак багато снігу нападало, на врожай це чи не на врожай? (Остап Вишня); Ошелешений вітер припав до кущів: Ревно листя ганяв, а нападало – сила!.. (І. Муратов). Словник української мови у 20 томах
  5. нападати — Сказ його напав. Поводить себе, як дурний. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. нападати — НАКИ́НУТИСЯ на кого (раптово почати лаяти, сварити, звинувачувати кого-небудь, докоряти комусь), НАПА́СТИСЯ розм., НАПУСТИ́ТИСЯ розм., НАСИ́ПАТИСЯ розм., НАЛЕТІ́ТИ підсил. розм., НАКОТИ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  7. нападати — НАПА́ДАТИ, ає, док. Падаючи, збиратися в якій-небудь кількості. — Як по-вашому, коли отак багато снігу нападало, на врожай це чи не на врожай? (Вишня, І, 1956, 376); Забравши лопати, пішли [чоловіки] відкидати сніг, що нападав за день (Сенч., На Бат. Словник української мови в 11 томах
  8. нападати — I. Нападати, -даю, -єш гл. Нападать (о многихъ). Після бурі такого багато нападало в саду груш та яблук. --------------- II. Напада́ти, -да́ю, -єш сов. в. напасти, -паду, -де́ш, гл. 1) Нападать, напасть. Кожне одбивається, як нападають. Ном. № 3293. Словник української мови Грінченка