1. Словник української мови у 20 томах

напитий

НАПИ́ТИЙ, а, е, розм.

1. Який багато, досхочу напився, випив чого-небудь; напоєний.

– Кажеш, Кузьмо, не пропадемо? – Ніколи в світі! – весело одгукнувся Кузьма. – Ситі-напиті будемо і ніс у табаці (А. Головко);

– Є люди, – сказав [Тритузний] нарешті, – що мало чим цікавляться... Одним днем живе [така людина], як та качка: ряски нахапавсь, воло набив і чого йому ще... Наїдений, напитий (О. Гончар).

2. П'яний, нетверезий.

Незабаром Іван побачив стрічу ворожих родів. Вони вже вертали з храму, тато був трохи напитий (М. Коцюбинський);

– Він напитий прийшов, то й за волоси мене водив, щей кулакував (Л. Мартович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напитий — напи́тий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. напитий — -а, -е, розм. 1》 Який багато, досхочу напився, випив чого-небудь; напоєний. 2》 П'яний, нетверезий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напитий — П'Я́НИЙ (який перебуває у стані сп'яніння), НЕТВЕРЕ́ЗИЙ, ХМІЛЬНИ́Й, ЗАХМЕ́ЛЕНИЙ, ЗАХМЕЛІ́ЛИЙ, ПІДПИ́ЛИЙ, ПІДПИ́ТИЙ, ПІДНАПИ́ЛИЙ, СП'ЯНІ́ЛИЙ, НАПИ́ТИЙ розм., ПІДХМЕ́ЛЕНИЙ розм., НАЛИ́ГАНИЙ вульг. (який дійшов до стану сп'яніння). Словник синонімів української мови
  4. напитий — НАПИ́ТИЙ, а, е, розм. 1. Який багато, досхочу напився, випив чого-небудь; напоєний. — Кажеш, Кузьмо, не пропадемо? — Ніколи в світі! — весело одгукнувся Кузьма. — Ситі-напиті будемо і ніс у табаці (Головко, II, 1957, 479). 2. П’яний, нетверезий. Словник української мови в 11 томах
  5. напитий — Напи́тий, -а, -е 1) Напоенный. Я буду що-дня і наїдена, й напита. Мнж. 7. 2) Пьяный. Ти тверезий, я — напита. Грин. III. 657. Словник української мови Грінченка