напитий
НАПИ́ТИЙ, а, е, розм.
1. Який багато, досхочу напився, випив чого-небудь; напоєний.
— Кажеш, Кузьмо, не пропадемо? — Ніколи в світі! — весело одгукнувся Кузьма. — Ситі-напиті будемо і ніс у табаці (Головко, II, 1957, 479).
2. П’яний, нетверезий.
Незабаром Іван побачив стрічу ворожих родів. Вони вже вертали з храму, тато був трохи напитий (Коцюб., II, 1955, 310).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- напитий — напи́тий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- напитий — -а, -е, розм. 1》 Який багато, досхочу напився, випив чого-небудь; напоєний. 2》 П'яний, нетверезий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- напитий — НАПИ́ТИЙ, а, е, розм. 1. Який багато, досхочу напився, випив чого-небудь; напоєний. – Кажеш, Кузьмо, не пропадемо? – Ніколи в світі! – весело одгукнувся Кузьма. – Ситі-напиті будемо і ніс у табаці (А. Словник української мови у 20 томах
- напитий — П'Я́НИЙ (який перебуває у стані сп'яніння), НЕТВЕРЕ́ЗИЙ, ХМІЛЬНИ́Й, ЗАХМЕ́ЛЕНИЙ, ЗАХМЕЛІ́ЛИЙ, ПІДПИ́ЛИЙ, ПІДПИ́ТИЙ, ПІДНАПИ́ЛИЙ, СП'ЯНІ́ЛИЙ, НАПИ́ТИЙ розм., ПІДХМЕ́ЛЕНИЙ розм., НАЛИ́ГАНИЙ вульг. (який дійшов до стану сп'яніння). Словник синонімів української мови
- напитий — Напи́тий, -а, -е 1) Напоенный. Я буду що-дня і наїдена, й напита. Мнж. 7. 2) Пьяный. Ти тверезий, я — напита. Грин. III. 657. Словник української мови Грінченка