напитий

П'Я́НИЙ (який перебуває у стані сп'яніння), НЕТВЕРЕ́ЗИЙ, ХМІЛЬНИ́Й, ЗАХМЕ́ЛЕНИЙ, ЗАХМЕЛІ́ЛИЙ, ПІДПИ́ЛИЙ, ПІДПИ́ТИЙ, ПІДНАПИ́ЛИЙ, СП'ЯНІ́ЛИЙ, НАПИ́ТИЙ розм., ПІДХМЕ́ЛЕНИЙ розм., НАЛИ́ГАНИЙ вульг. (який дійшов до стану сп'яніння). П'яний Потоцький посварився на неї пальцем і заточився (І. Нечуй-Левицький); — Та годі, дочко, годі! Хіба ж ти не бачиш, що він нетверезий? — обізвалась мати (І. Нечуй-Левицький); — Спробуйте все-таки підпоїти Танюшкіна, відкрийтесь, що ви соціаліст, може, він хмільний і пробовкнеться... (Ф. Бурлака); Мені, добре захмеленому, здавалося, що лежу на верхніх нарах у бараку (Р. Іваничук); Захмеліла Жозефіна, не чекаючи чергового тосту, налила собі в чарку горілки (А. Хижняк); На порозі хати виріс підпилий Левко (І. Драч); А в іншім кутку підпитий опасистий пан Ястшембський, староста козинський, ладився показати старопольську штуку (Г. Хоткевич); Поснулі, розкинуті постаті сп'янілих погромників тулилися скрізь серед цього розгардіяшу і руїн (Ю. Смолич); Незабаром Іван побачив стрічу ворожих родів. Вони вже вертали з храму, тато був трохи напитий (М. Коцюбинський); — Я гадаю так: випив, то й помовч, ..не смій співать налиганий (О. Ільченко).