напозичатися
НАПОЗИЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., чого і без прям. дод., розм.
Те саме, що напозича́ти 1.
– Батько напозичався в пана грошей на одробіток, насилу настачає хліба на сім'ю (І. Нечуй-Левицький);
За п'ять років напозичалась моя Марія, з двома дітьми бідуючи по наймах без чоловіка, – дай боже, щоб за десять ми розплатилися (І. Муратов).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- напозичатися — напозича́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- напозичатися — -аюся, -аєшся, док., чого і без додатка, розм. Те саме, що напозичати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- напозичатися — НАПОЗИЧА́ТИСЯ, аюся, аєшся, док., чого і без додатка, розм. Те саме, що напозичати 1. — Батько напозичався в пана грошей на одробіток, насилу настачає хліба на сім’ю (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 216); За п’ять років напозичалась моя Марія... Словник української мови в 11 томах