напрошувати
НАПРО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., НАПРОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., кого, що, розм.
1. Випрошувати яку-небудь кількість чогось.
А рядові ланки, наче ті сироти. І гною їм нема, і коней не допросишся, щоб хоч той гній вивезти, який з трудом навизбируєш у себе та напросиш у людських подвір'ях (В. Кучер);
// перев. док. Просячи про що-небудь, добитися згоди.
Оце було напросить мати священика, щоб .. написав та спитав про здоров'я й життя, то й одпише Катря на три листи одним (Марко Вовчок);
Та ще й маму напросила [учителька], щоб доглядала Масі (А. Свидницький).
2. Запрошувати кого-небудь у якійсь кількості.
Напросила [Ївга] свашок, світилок, батьків .. і всякого народу, якого треба на весілля (Г. Квітка-Основ'яненко);
– Коли напросив [Балабуха] гостей, то нехай сам панькається коло їх, а я не встану, – думала Олеся (І. Нечуй-Левицький).
Значення в інших словниках
- напрошувати — напро́шувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- напрошувати — див. просити Словник синонімів Вусика
- напрошувати — -ую, -уєш, недок., напросити, -ошу, -осиш, док., перех., розм. 1》 Випрошувати яку-небудь кількість чогось. || перев. док. Просячи про що-небудь, домогтися згоди. 2》 Запрошувати кого-небудь у якійсь кількості. Великий тлумачний словник сучасної мови
- напрошувати — ЗАПРО́ШУВАТИ (просити кого-небудь, пропонувати кому-небудь прибути до когось з певною метою), ПРОСИ́ТИ, КЛИ́КАТИ, ЗАЗИВА́ТИ, ЗАКЛИКА́ТИ, ПРИКЛИКА́ТИ, ЗВА́ТИ розм., ЗАПРО́ХУВАТИ розм., ПРИКЛИ́КУВАТИ діал., ПРИСОГЛАША́ТИ заст., ВІТА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
- напрошувати — НАПРО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., НАПРОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., перех., розм. 1. Випрошувати яку-небудь кількість чогось. А рядові ланки, наче ті сироти.. Словник української мови в 11 томах
- напрошувати — Напро́шувати, -шую, -єш сов. в. напросити, -рошу, -сиш, гл. Напрашивать, напросить; созывать, созвать, приглашать, пригласить многихъ. Напросила старців і вбогих. Левиц. І. Словник української мови Грінченка