напруження
НАПРУ́ЖЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. напру́жити і напру́житися.
Від напруження у Тамари зашуміло в голові, замиготіло в очах (А. Хижняк);
В мені було щось із вдачі факторів, з їх нахилом і замилуванням до якнайбільших напружень волі (М. Грушевський).
2. Стан піднесення, збудження, зосередження сил при здійсненні чого-небудь.
Вона жила у вічному напруженні, її рухи зробились жвавими, нервовими, а малі чорні очі неспокійно поблискували (М. Коцюбинський);
Втомлена від надлюдського душевного напруження, Катерина, стуливши повіки, припала головою до паперів (Ірина Вільде);
Всі слухачі перебувають у дуже нервовому напруженні, ніби чекаючи наближення чогось надзвичайного (О. Довженко);
// Крайня межа, вищий ступінь вияву чого-небудь.
В момент крайнього напруження боротьби, коли немає жалю і милосердя, – його нерви не витримують (В. Еллан-Блакитний);
Треба було знову пережити смертельне напруження бою (В. Собко).
3. перен. Складне, важке становище де-небудь в якійсь галузі діяльності.
Науковці прагнуть вивести нові культури різного строку дозрівання, щоб полегшити у жнива напруження робіт (П. Оровецький);
Згадаймо, яке напруження завжди створювалося в нашому сільському господарстві: наради, накачки, графіки, чергування, уповноважені (з газ.).
4. спец. Величина тиску або розтягання, що виникає в твердому тілі внаслідок зовнішніх впливів (сили, температури і т. ін.).
Майстер не може відзначити, з'явилося напруження чи ні (В. Собко);
За силою коливальних рухів земної поверхні можна визначити, як наростають внутрішні напруження у породах, а значить, прогнозувати землетруси й вживати застережних заходів (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- напруження — (зусилля на здійснення чогось) напруга, (більшою мірою) потуга, гарячка, (при ускладненні становища) напруженість, гострота, (ситуації) натягнутість, драматизм, (внутрішній стан при такому моменті) насторога. Словник синонімів Полюги
- напруження — напруження – напруга – напруженість Перших два іменники вживаються паралельно, але в розумінні “фізичний стан електрики, яким визначають силу струму” виступає переважно напруга. Напруженість – властивість, стан напруженого. Ослаблення міжнародної напруженості, напруженість уваги. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- напруження — напру́ження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- напруження — НАПРУЖЕННЯ – НАПРУГА – НАПРУЖЕНІСТЬ Напруження і напруга. Переважно вживаються паралельно, але в значенні "фізичний стан електрики, яким визначають силу струму", в основному напруга. Напруженість, -ності, ор. -ністю. Літературне слововживання
- напруження — див. НАПРУГА; (у стосунках) напруженість. Словник синонімів Караванського
- напруження — -я, с. 1》 Дія за знач. напружити і напружитися. 2》 Стан піднесення, збудження, зосередження сил під час здійснення чого-небудь. Реакція напруження — комплекс пристосувальних реакцій організму... Великий тлумачний словник сучасної мови
- напруження — Напруга Словник чужослів Павло Штепа
- напруження — НАПРУ́ЖЕННЯ (затрата великих фізичних або душевних сил під час виконання, здійснення чого-небудь), НАПРУ́ГА, НАПРУ́ЖЕНІСТЬ, ЗУСИ́ЛЛЯ, СИЛКУВА́ННЯ рідше, НАТУ́ГА підсил., ПОТУ́ГА підсил., НАДРИ́В підсил., НАДСА́ДА підсил. розм. Словник синонімів української мови
- напруження — Напру́ження, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- напруження — НАПРУ́ЖЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. напру́жити і напру́житися. Від напруження у Тамари зашуміло в голові, замиготіло в очах (Хижняк, Тамара, 1959, 199). 2. Стан піднесення, збудження, зосередження сил при здійсненні чого-небудь. Словник української мови в 11 томах