напруження
напру́ження
-я, с.
1》 Дія за знач. напружити і напружитися.
2》 Стан піднесення, збудження, зосередження сил під час здійснення чого-небудь.
Реакція напруження — комплекс пристосувальних реакцій організму, направлених на мобілізацію його енергетичних та пластичних ресурсів.
|| Крайня межа, вищий ступінь у здійсненні чого-небудь.
3》 перен. Скрутне, тяжке становище де-небудь, із чим-небудь.
4》 спец. Величина тиску або розтягання, що виникає в твердому тілі внаслідок зовнішніх впливів (сили, температури і т. ін.).
Механічне напруження — міра внутрішніх сил, які виникають в окремих елементах машин і споруд під впливом зовнішніх сил.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- напруження — (зусилля на здійснення чогось) напруга, (більшою мірою) потуга, гарячка, (при ускладненні становища) напруженість, гострота, (ситуації) натягнутість, драматизм, (внутрішній стан при такому моменті) насторога. Словник синонімів Полюги
- напруження — напруження – напруга – напруженість Перших два іменники вживаються паралельно, але в розумінні “фізичний стан електрики, яким визначають силу струму” виступає переважно напруга. Напруженість – властивість, стан напруженого. Ослаблення міжнародної напруженості, напруженість уваги. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- напруження — напру́ження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- напруження — НАПРУЖЕННЯ – НАПРУГА – НАПРУЖЕНІСТЬ Напруження і напруга. Переважно вживаються паралельно, але в значенні "фізичний стан електрики, яким визначають силу струму", в основному напруга. Напруженість, -ності, ор. -ністю. Літературне слововживання
- напруження — див. НАПРУГА; (у стосунках) напруженість. Словник синонімів Караванського
- напруження — Напруга Словник чужослів Павло Штепа
- напруження — НАПРУ́ЖЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. напру́жити і напру́житися. Від напруження у Тамари зашуміло в голові, замиготіло в очах (А. Хижняк); В мені було щось із вдачі факторів, з їх нахилом і замилуванням до якнайбільших напружень волі (М. Грушевський). Словник української мови у 20 томах
- напруження — НАПРУ́ЖЕННЯ (затрата великих фізичних або душевних сил під час виконання, здійснення чого-небудь), НАПРУ́ГА, НАПРУ́ЖЕНІСТЬ, ЗУСИ́ЛЛЯ, СИЛКУВА́ННЯ рідше, НАТУ́ГА підсил., ПОТУ́ГА підсил., НАДРИ́В підсил., НАДСА́ДА підсил. розм. Словник синонімів української мови
- напруження — Напру́ження, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- напруження — НАПРУ́ЖЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. напру́жити і напру́житися. Від напруження у Тамари зашуміло в голові, замиготіло в очах (Хижняк, Тамара, 1959, 199). 2. Стан піднесення, збудження, зосередження сил при здійсненні чого-небудь. Словник української мови в 11 томах