напрямець
НАПРЯМЕ́ЦЬ, присл., розм.
Те саме, що напрямки́.
Ворона напрямець літає, та ніколи дома не ночує (Номис);
Ні доріг, ні стежок дід ніколи не визнавав – завжди йшов напрямець (Г. Хоткевич);
Він [вітер] біжить напрямець, Добіга до алеї І затих, і – кінець (С. Крижанівський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- напрямець — напряме́ць прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- напрямець — див. навмання; навпростець Словник синонімів Вусика
- напрямець — присл., розм. Те саме, що напрямки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- напрямець — Навпростець, навпрост, просто Словник чужослів Павло Штепа
- напрямець — ВІДВЕ́РТО (не хитруючи, не лицемірячи), ВІДКРИ́ТО, ЩИ́РО, ПРЯ́МО, ЧЕ́СНО, ЩИРОСЕ́РДНО, ВОЧЕВИ́ДЬ, НАВПРОСТЕ́ЦЬ (НАПРОСТЕ́ЦЬ), НАВПРЯМКИ́ (НАПРЯМКИ́), НАПРЯМЕ́ЦЬ розм., НА́ЧИСТО розм., НАЧИСТОТУ́ розм., НАВПРОШКИ́ розм., В ЛОБ розм. Словник синонімів української мови
- напрямець — Напряме́ць, навпряме́ць, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- напрямець — НАПРЯМЕ́ЦЬ, присл., розм. Те саме, що напрямки́. Ні доріг, ні стежок дід ніколи не визнавав — завжди йшов напрямець (Хотк., І, 1966, 81); Він [вітер] біжить напрямець, Добіга до алеї І затих, і — кінець (Криж. Словник української мови в 11 томах
- напрямець — Напряме́ць нар. = навпростець. Напрямець тільки ворони літають. Ном. № 11405. Словник української мови Грінченка